Надія на нові обличчя: у Лізі націй «синьо-жовті» набрали очок, але в турнірній таблиці не піднялись

Раз так, то шляхи для пожвавлення гри наставнику «синьо-жовтих» потрібно було шукати самостійно. Здається, ситуація в збірній досягла точки кипіння, інакше навряд чи Тарасу Степаненку довелося б спростовувати розмови про те, що «гравці не хочуть грати за збірну України та не віддаються за неї на полі».

 

«Це неправда. Усі, хто сюди приїжджає, вони максимально відповідальні та хочуть допомогти країні. Це повинен розуміти кожен уболівальник, кожен функціонер, кожен гравець — усі гравці національної збірної, які тут перебувають, вони максимально віддаються команді. Кожен гравець збірної України відчуває відповідальність перед своєю країною, і кожен гравець збірної України віддасть усе на полі, щоб уболівальники були задоволені», — заявив Степаненко. 

 

Перед жовтневими матчами в Лізі націй у збірної змінився технічний спонсор і у хлопців з’явилася нова форма. Певною мірою заміна екіпірування могла додати команді трохи драйву.

 

Утім для того, аби «запалити гру», Сергію Реброву потрібно було шукати щось значно продуктивніше.

 

І тут тренеру частково допомогли обставини. Травми цілої низки провідних гравців — Луніна, Миколенка, Зінченка, Маліновського, Ярмоленка — підштовхнули наставника до виклику нових виконавців.

 

На жовтневі матчі Сергій Ребров запросив кількох абсолютних новачків, один з яких і став яскравим драйвером для всієї команди.

 

«Іван Калюжний додав вогню. Ми розуміємо, що цій команді потрібен лідер і баланс. Це дві складові, які дуже важливі. Коли бачиш Калюжного, який повністю віддається, то ти сам заводишся та хочеш вигризати все», — так оцінив появу нового виконавця в ігровій схемі української команди колишній гравець «синьо-жовтих», багаторічний експерт Євген Левченко.

 

І справді, поява півзахисника «Олександрії» в центрі поля зробила гру «синьо-жовтих» цілісною й додала їй змістовності. Знаковою для команди стала й персона представника житомирського «Полісся» Олексія Гуцуляка, котрий у двох жовтневих матчах збірної отримав від головного тренера місце у старті.

 

«Якщо ви бачили гру проти Грузії, то ті гравці, які вийшли в основному складі й на заміну, показали український характер, що ми хочемо й можемо перемагати», — зауважив Ребров.

 

Загалом, проти Грузії за «синьо-жовтих» дебютували одразу троє новачків — Калюжний, Назаренко та Криськів. А кращим гравцем того матчу, цілком закономірно, став автор переможного гола Михайло Мудрик.

 

Останнім часом фанати «Челсі» неабияк критикували гравця за блідий футбол, тож українцеві вочевидь було кому що доводити.

Перемога над грузинами одразу пожвавила турнірну боротьбу в групі 1В. Утім, аби відклеїтися від останнього місця в квартеті, українським збірникам потрібно було перемагати й далі. Зарядженість на боротьбу в матчі з чехами знову демонстрували нові обличчя. Гуцуляк був настільки активним, що вже на 20-й хвилині гри отримав важку травму голови.

 

Для Олексія це був лише другий виклик до табору національної збірної, і півзахисник «Полісся» бажав проявити себе з найкращого боку. Із перших хвилин матчу проти чехів він діяв як лев, утім важкий струс головного мозку вибив його зі строю.

 

Без сумніву, його травма відчутно вплинула на дії українських футболістів в матчі проти чехів. А проблеми з реалізацією стали тим фактором, який не дозволив команді Реброва досягти більшого, ніж нічия (1:1).

 

«Дуже важко сконцентруватися під час кожного створеного моменту. В першому таймі були гарні виходи в контратаки, але ми їх не завершували й отримували атаки в нашу сторону. Ми працюємо над тим, щоб створювати моменти, аби вони були. Дуже важливо, щоб усі гравці в таких епізодах максимально концентрувалися. Тож працюємо», — зауважив Ребров.

 

Після мирової з чехами збірна України так і залишилася в групі на останньому, четвертому, місці. Утім з чотирма очками в активі турнірна ситуація в «синьо-жовтих» точно не безвихідна. 

 

Якщо говорити про перспективи української команди піднятися в елітний дивізіон Ліги націй, то за найсприятливіших розкладів підопічні Реброва можуть навіть і виграти групу. Водночас до дивізіону А можна потрапити й з другого місця: для цього передбачено стиковий плей-оф з командою, що посяде третє місце в одному з чотирьох квартетів дивізіону А.

 

Хоча не варто забувати вітчизняним збірникам і про ймовірність вильоту в третій за силою дивізіон Ліги націй. Туди напряму опуститься остання команда групи, а для третіх команд дивізіону В чекатимуть перехідні матчі з колективами, які посядуть другі місця в чотирьох групах дивізіону С. 

 

«У нас дуже важка група, упевнений, у наступних двох матчах ми будемо боротися за вихід у дивізіон А». — резюмував Ребров.

 

А в плані можливості потрапити альтернативним шляхом на ЧС-2026, то в цьому випадку завдання для «синьо-жовтих» у Лізі націй лише одне: що більше очок вони наберуть у групі й що вищим буде їхнє місце в квартеті, тим більше шансів у них буде потрапити (за залишковим принципом) до числа учасників «плей-оф» кваліфікації «мундіалю».

 

Зрештою, повноцінна кваліфікація ЧС-2026 — іще попереду, й саме до неї збірна України має підійти в своїх найкращих кондиціях.

 

«Якщо порівнювати з першими матчами Ліги націй, то маємо більш-менш хороший результат. Усі трошки втомлені, але чотири очки є. Хоча хотілося шість», — зазначив форвард «Роми» та української збірної Артем Довбик.