Поласувати сирим: як веганка з Полтави створює корисні смаколики

Оксана створює популярні чизкейки, десерти в скляночках, брауні, шоколадні мус-тарти, торти для малюків на керобі (заміннику порошка какао без кофеїну), торти «Тірамісу», «Манго-маракуйя»... До речі, молочний і темний шоколади також сама робить. Веганський, зауважте.

 

На керобі — заміннику порошку какао без кофеїну, що робиться зі стручкових плодів вічнозеленого ріжкового дерева цератонії, готує бананово-карамельні чизкейки для найменшеньких клієнтів — однорічних малюків.

 

А серед компонентів, які йдуть на смаколики, — зелена гречка, насіння льону й гарбуза, кунжуту, обчищені свіжі фініки... Окрім того, багато чого іншого цікавого і не всім зрозумілого.

 

Як-от урбеч (паста) кеш’ю, горіхи макадамія, пекмез (сироп) із кероба... 

 

— Сиропи кероба, цикорію, фініка — це не просто природні підсолоджувачі, а й надзвичайно корисні продукти, які мають лікувальні властивості, — зазначає пані Оксана. — А ненасичені жирні кислоти, які містяться в какао-маслі, какао тертому й натуральних оліях, позитивно впливають на стан шкіри та загальний стан організму. 

Смачні та корисні цукерки.

 

44-річна Оксана — в минулому вчителька історії і права, викладачка Полтавського коледжу управління і права. Нині — сертифікований raw-веган-кондитер (raw у перекладі з англійської — «сирий». — Ред.). 

 

До того, що зараз є її життєвим переконанням і основним способом заробітку, жінка прийшла через... дві операції, які вплинули на її свідомість й особисті переконання. 

 

— Перший дзвіночок пролунав для мене у п’ятнадцять років, — пригадує. — Тоді мені видалили апендикс. Другий — у двадцять чотири, коли зробили операцію на кишківнику. Після цього я задумалася над тим, чому це сталося зі мною. Була психологічна готовність щось змінити у своєму харчуванні. 

 

Причина була саме в харчуванні, переконана Оксана. Спочатку вона (а чоловік її в цьому підтримав) відмовилася від м’яса і риби. До речі, молодих батьків підштовхнув до цього... восьмимісячний син, який не хотів переходити на тваринну їжу.

 

А коли вже у них було двоє дітей, Оксана почала замінювати їм магазинні солодощі на сухофрукти та горіхи. І це була не просто забаганка мами-веганки, а пошук корисної альтернативи — у малечі з’являлися висипи на шкірі й часто боліли животики.

 

Що й не дивно, адже магазинні солодощі складаються з цукру, штучних ароматизаторів, барвників, пальмової олії, підсилювачів смаків тощо. 

Мама трьох дітей Оксана Лозов’ягіна знає про здорове харчування все.

 

Та невдовзі дітям це набридло. Тоді мама придумала робити їм з тих же сухофруктів та горіхів, подрібнених у блендері до однорідної маси, цукерки. Згодом навчилася робити пастилу — благо, на присадибній ділянці росте багато ягід і фруктів. 

 

— Якось одна моя знайома попросила мене приготувати для неї якийсь корисний смаколик, — пригадує Оксана. — На той момент у мене не було пастили, зате були чорнослив, фундук, какао-порошок, фініки, курага і мигдаль. Виникла ідея приготувати батончики. Таким чином я врятувала ситуацію, а знайома оцінила моє старання й наступного місяця замовила ще «тих самих смачних цукерок». Нова партія виявилася ще вдалішою. У них був такий яскравий, насичений і свіжий аромат, що навіть чоловік знайомої їх гідно оцінив. І це було для мене знаком, чим я маю займатися далі в житті. 

Сім років тому Оксана Лозов’ягіна вперше відважилася представити свою унікальну продукцію широкому загалу і взяла участь у дводенній виставці-ярмарку крафтових виробників, яка проходила у великому торговому центрі. 

 

— Мої цукерки розліталися як гарячі пиріжки, — усміхається майстриня. — У перший же день запаси швидко вичерпалися. Попит явно перевищував пропозицію. Тому ввечері вся сім’я терміново заповзялася «нарощувати обсяги». І тоді я остаточно повірила в успіх справи, якою зайнялася. 

Тістечка.

 

Щоб зрозуміти тонкощі справи і розвиватися далі в обраному напрямі, Оксана взяла курс навчання у шеф-кухаря з корисних десертів.

 

Придбала потужний професійний блендер й організувала виготовлення веганських солодощів на власній кухні. Спочатку асортимент її продукції складався всього з трьох позицій. Нині їх близько десятка. 

 

Заодно вивчає секрети просування продажів через соціальні мережі, тож постійно змінює алгоритми реклами, шукає нові форми упаковок.

На прохання «України молодої» жінка розповіла про деякі особливості творіння солодкої смакоти. 

 

Насамперед, каже, треба обрати якісні сухофрукти (курагу, родзинки). Але якісні не означає найгарніші. Головне — яким способом вони оброблені.

 

Важливо, щоб при обробці в них зберігався максимум поживних речовин.

 

Скажімо, темна курага набагато корисніша за яскраво-оранжеву, бо вона не здобрена ніякою хімією. А ще вона має неперевершений оригінальний смак.

 

По деякі інгредієнти жінка ходить на Центральний ринок у Полтаві. Там є спеціалізований магазин «Фабрика кондитера», в якому вона купує, зокрема, заморожені фруктові пюре без цукру. Каже, це стабільна якість, а відтак і результат. Колись пробувала зробити пюре самостійно, на жаль, воно не вдалося, бо заморські фрукти, які до нас возять, зривають зеленкуватими. 

 

Інша справа — домашні достиглі вишні, малина, полуниця, смородина. У замороженому вигляді вони зберігаються до наступного врожаю без втрати смакових якостей. 

До красивої упаковки додається красива візитка.

 

Використовує лише рослинне молоко: кокосове, мигдалеве, фундукове, а також кокосову (аж ніяк не пальмову!) нерафіновану олію. Лише терте какао і какао-масло. З горіхів — мигдаль, фундук, фісташки, кеш’ю, макадамію. Стружку — кокосову.

 

Весь процес до виготовлення веганських солодощів триває аж три доби. Спочатку горіхи й зернятка замочує у фільтрованій воді кімнатної температури (зауважте, не у спиртових напоях і не в окропі).

 

Цей процес називається активацією. Потім їх треба відфільтрувати й просушити в сушарці при температурі не більше 45 градусів. Суміші інгредієнтів дозволяється лише злегка підігріти, до танення масел, щоб зберегти у них максимум корисних речовин. 

Відгуки вдячних клієнтів.

Фото Сергія Романенка та з особистого архіву Оксани Лозов’ягіної.

 

— Ой, забарна ця справа й дорога! — кажу своїй співрозмовниці. — Яка ж тоді ціна крафтових десертів?

 

— На жаль, останнім часом дуже здорожчали терте какао і масло какао. Але я за якість! За насичений смак! Щодо цін, то найдорожчий у мене торт «Тірамісу» — півтори тисячі гривень. Кілограмовий «Брауні» — 950. Трохи дешевші лимонно-маковий торт і карамельно-банановий. Іноді на замовлення роблю «Макадамію» (в основі горіх макадамія і солона карамель). 

 

— Даєте скуштувати потенційним покупцям?

 

— Аякже! Щоб людина могла визначитися зі структурою торта й зі смаком, пропоную придбати raw-тістечка чоти­рьох основних видів (лимонно-макове, малина-білий шоколад, апельсин-шоколад, шоколадний кошик). На перше замовлення на цей набір діє 50%-відсоткова знижка.

— Оксано, хто ваші покупці? 

 

— Сироїди, вегани, а також ті, хто хоче бути здоровим. Чимало тих, хто страждає на алергію чи цукровий діабет. Недавно, скажімо, жінка замовляла торт для чоловіка, бо в нього непереносимість глютену та лактози. Донька — мамі, яка хворіє на діабет. Дівчина, котра виходила заміж, замовила на дівич-вечір подружкам лимонно-макові тістечка. Ті були задоволені й здивовані. Є естети. Вони забирають усе що є. Але зазвичай люди замовляють корисні солодощі на день народження чи на якесь свято.

Святковий торт.

 

— Коли ви встигаєте, якщо працюєте одна? 

 

— Річ у тім, що веганські солодощі можна готувати про запас. У моїй морозильній камері завжди є такий запас, розфасований по контейнерах. Досить розморозити — і можна споживати. 

 

— Тобто, відправку «Новою поштою» вони витримують без проблем?

 

— Так, у спеціальному пакуванні солодощі прекрасно доїжджають у будь-який куточок України. У мене є шанувальники продукції і в Києві, і в Одесі. 

На виставці-ярмарку крафтових виробників.

 

— Які ваші улюблені? — цікавлюсь.

 

— Усі люблю. А ось мої діти найчастіше просять батончики з фініків, покриті темним шоколадом.

 

...Оксані вже давно тісно на власній кухні. Останнім часом виношувала ідею відкрити в Полтаві raw-веган-кав’ярню зі студією й дитячою кімнатою. По-перше, це масштабування бізнесу і стабільність прибутку, відрахування податків до бюджету. По-друге, набагато більше людей зможуть познайомитися зі смачною й корисною їжею, що заряджає енергією й дає відчуття легкості. 

 

— Люди поступово відходять від харчових звичок своїх предків і приходять до здорового харчування, яке є альтернативою генетично модифікованим продуктам, хлібові, цукрові, — пояснює жінка. 

 

Але без первинного капіталу її мрія лишалася нездійсненною. Та в житті Оксани стався щасливий випадок. Кілька місяців тому в Полтаві проходив форум жінок-підприєм­ниць, і брат буквально виштовхав її на той захід. Завдяки новим знайомствам вона почала відвідувати безоплатні курси, на яких навчають писати грантові заявки. 

 

— Завдяки навчанню в мене вже з’явився чіткий план масштабування бізнесу, — розповідає жінка. — Відчуваю впевненість у власних можливостях і бажання представників муніципалітету допомогти мені відкрити власну справу. Хочу податися на грант і зрештою втілити свою мрію в життя!