Замахнулись на медалі

Українські футзалісти продовжують радувати своєю грою на ЧС в Узбекистані. Після впевненого виходу до плей-оф із другого місця у своєму квартеті на підопічних Олександра Косенка в 1/8 фіналу чекало протистояння зі збірною Нідерландів.

 

«Синьо-жовті» вважались фаворитами матчу і впевнено підтвердили свій статус 3:1 і другий в історії вихід до чвертьфіналу планетарної першості. Далі у суперники всі чекали одну з найсильніших збірних світу — Іспанію, але піренейці сенсаційно в основний час програли венесуельцям — 1:2. 

«Якщо відверто, я й досі не розумію, як іспанці примудрилися програти Венесуелі. Я пояснюю це тільки піжонством, яке раніше їх також підводило», — заявив колишній наставник збірної Геннадій Лисенчук, під керівництвом якого наша збірна вже грала у півфіналі ЧС у 1996 році.

Попри сенсаційну перемогу венесуельців, фаворитами протистояння вважались українці. І вже з перших хвилин матчу почали доводити свій вищий клас: уже до середини першого тайму рахунок був 3:1 на користь підопічних Олександра Косенка. Здавалось, усе під контролем, проте суперники змогли відігратися упродовж двох хвилин.

Утім «синьо-жовті» встигли до перерви вийти вперед: «хет-триком» у цьому матчі відзначився Данило Абакшин, а Назар Швед збільшив перевагу до двох м’ячів (5:3). До речі, вісім голів в одному таймі — повторення рекорду плей-оф ЧС.

Уже на першій хвилині другого тайму «синьо-жовті» відзначились ушосте. Аби спробувати відіграти гандикап у три м’ячі, латиноамериканці почали замість воротаря випускати ще одного польового гравця — це створювало ризик пропустити ще більше, чим сповна скористались українці. Окрім автора «хет-трику» Абакшина, справжнім героєм зустрічі став також голкіпер Олександр Сухов, в активі якого не лише ключові сейви, а й ефектний гол після сольного проходу через увесь майданчик. Недарма саме Сухова визнали найкращим гравцем матчу.

Зрештою, підопічні Косенка забили дев’ять голів (перемога 9:4) та повторили національний рекорд: досі «синьо-жовті» лише на першому для себе турнірі у 1996 році під керівництвом Лисенчука доходили до півфіналу, де посіли четверте місце.

Тепер же українці точно зіграють у поєдинках за медалі ЧС. Наступний суперник — грізна і титулована збірна Бразилії, яка після ранніх вильотів іспанців і португальців вважається тепер головним фаворитом турніру. Майбутній матч проти «селесао» — п’ятий в історії протистояння Україна—Бразилія на мундіалях. З чотирьох попередніх матчів із бразильцями «синьо-жовті» програли три, одну зустріч завершивши внічию. Нічия, до речі, була на груповому етапі дебютного для нас ЧС-1996. Бразильці тоді стали чемпіонами, а підопічні Лисенчука стали єдиними, хто зумів їм не програти.

«Тоді вершину підкорили бразильці, й єдині, хто їм не програв, це ми, коли на груповому етапі зіграли внічию — 2:2. Серед моїх підопічних був Олександр Косенко — керманич нинішньої збірної. І хоча ми поступилися в матчі за третє місце, бронзовими медалями були відзначені як переможець, так і ми», — пригадав Лисенчук.

Чи є шанси обіграти бразильців зараз? Лисенчук каже, що буде важко, але не безнадійно. «Бразильці неперевершені при «стандартах», вони на «ти» з м’ячем, кожен їхній гравець чітко знає свій маневр. Але, з іншого боку, українська збірна також упевнена в своїх силах, швидкісна, заточена на комбінаційний стиль. Важливо, що в нас — збалансований склад. Буде бій, і я вірю, що все буде гаразд», — поділився очікуваннями багаторічний наставник збірної.

«Ми дуже щасливі, в четвірці найкращих команд світу. Це фантастично. Дякую хлопцям, уболівальникам, усім, хто нас підтримує, Збройним силам України, що дають нам таку можливість. Бразилія, без сумніву, — топзбірна, але будемо готуватись, налаштовуємось на перемогу», — сказав Косенко.

Іншу півфінальну пару сформували аргентинці й французи. У разі перемоги над бразильцями українці 6 жовтня гратимуть у фіналі, а якщо програють — того ж дня боротимуться за «бронзу».