Робота над помилками. Підказки

Ми не вперше звертаємо увагу на проблему. Про суспільну важливість мовлення за правилами йшлося у публікації «Повернемо грамотність на українське радіо!» 3 травня минулого року. 

 

На жаль, за понад рік ситуація, на наш погляд, не поліпшилась. Тож знову пропонуємо поважному медіа, жодним чином не применшуючи його роль, провести «роботу над помилками». Доречними підказки будуть всім мовникам.

 

7 липня поважний ведучий українського радіо сказав «дозволить пЕсам зробити свою роботу» хоча має бути псам.

 

26 липня, описуючи церемонію відкриття Jлімпійських ігор у Парижі, спортивна коментаторка ошелешила слухачів повідомленням, що «спортсмени пливтимуть по річці Сена».

 

5 серпня в етері Українського радіо після 17-ї години ведуча завершила випуск новин такою фразою: «Щойно за вікном українського радіо +25 градусів». Це повний абсурд.

 

Температура у столиці України визначається на метеомайданчику Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, розташованому на проспекті Науки.

 

Зазвичай улітку температура в центрі міста є на кілька градусів вищою від зафіксованої метеорологом обсерваторії.

 

Парадокс ситуації в тому, що ведуча озвучила отриману від Українського гідрометеорологічного центру температуру, яка виміряна саме на метеомайданчику обсерваторії, бо ніхто її за вікном Українського радіо не вимірював. 

 

Цього ж дня у випуску новин о 19.30 ця ж пані, начитуючи інформацію з фронту, бадьоро проговорила «на цьому ж відтінку фронту», а треба відтинку, тобто ділянці.

 

Також Суспільне радіо має схильність пропагувати так званих «народних синоптиків», хоча в державі, яка хоче стати частиною Європейського Союзу, є Український гідрометеорологічний центр, який доводить до населення та керівництва держави інформацію про поточну і прогнозовану погоду в Україні. Ніякі «народні синоптики» не можуть рекламуватись через суспільне радіо. 

 

На наш погляд, причиною недоліків у поданні поточної інформації та прогнозів погоди є низький професійний рівень ведучих. Щоб не бути голослівними, почнемо з власного імені одного з ведучих.

 

В українській мові відсутнє таке ім’я, як Нікіта, але ведучий із таким зросійщеним ім’ям працює на Українському радіо, — хочеш-не-хочеш, а таким чином просуваючи «русскій мір» у підсвідомість слухачів.

 

Якщо несвідомі батьки своєму чаду дали «русскоязичноє імя», то нехай його носій або змінює ім’я, або послуговується псевдонімом. Якщо він на це не згоден, то має бути звільнений зі штату як пропагандист «русского міра». Не місце в українському етері «русскоязичному імєні»!

 

Нещодавно на Суспільному радіо з’явилася реклама (яку оголошує один з його керівників) застосунку з москальскою назвою «радіоточка». Бо в нашій мові слово «точка» відсутнє. Ця назва має бути українізована та змінена на «Радіотеку» або щось подібне. 

 

Окремо варто згадати про вранішній етер. У будні його проводять, як правило, двоє ведучих. Однак не завжди так буває. 6 серпня етер розпочала ведуча, не пояснивши відсутність колеги по мікрофону.

 

Напевно, через перевантаження вона пізніше в етері назвала чотири рази «Таїланд» замість «Тайваню». Через кілька хвилин ведуча вибачилась, але чи всі слухачі які вранці поспішали на роботу, це почули? 

 

Після випуску новин о 8-й в етері з’явився колега-ведучий, не пояснюючи свою годинну відсутність на робочому місці. У період війни може траплятися різне. Утім закрадаються й роздуми про те, чи не є елементарна дисципліна «рудиментом минулого».

 

Окремої уваги заслуговує авторська програма з назвою «Амбасадори». Ну хіба не зрозуміліше звучатиме «Посли» або «Дипломатичний корпус»? Навіщо вживати англіцизми там, де є українські відповідники?

 

А цей приклад, який має лише одну відповідь. У програмі про амброзію, що повторювалась «кілька разів», одна з провідних ведучих уперто вживала русизм «перепахівать» замість українського переорювати.

 

Хочемо привернути увагу ще до однієї теми, яка в роки сучасної російсько-української війни є болючою і чутливою. Коли повідомляють про загибель українських захисників, кажуть і про родину.

 

Часто звучить, що в Героя залишились батьки, діти і... дружина. Коли у засвіти пішов чоловік, знаємо, його друга половина стає вдовою. Це питоме українське слово, яке існує в ній здавна.

 

Хоча відомо, що не раз власне жінки, які зустріли на щиті з 2014 року своїх чоловіків-захисників України, публічно просили не називати їх вдовами.

 

Безглуздо звучить, коли повідомляється, що у молодої дівчини сиротами залишились... троє дітей. Якщо жінка народила дитину, то вона вже ніколи не буде дівчиною. Тож будь-які коментарі є зайвими.

 

Звичайно, є обмовки. Коли увечері 11 серпня один із досвідчених ведучих під час прямого етеру з експертом згадав «про високотехнічну зброю», то, найімовірніше, знав, що правильний варіант інший. Бо ж техніка і технології — це різні речі, вони не є синонімами.

 

Належний рівень володіння українською мовою для мовників — це не забаганка окремих слухачів. Чим він вищий у тих, хто з’являється в етерах, тим кращими будуть знання української мови в тих, хто слухає радіо та дивиться телебачення.

 

Грамотність наближає нашу Перемогу, бо мова — то зброя!