Культурною зброєю боремося за уми

П’ята, ювілейна, едиція Міжнародного етнографічного кінофестивалю «ОКО» стартувала в місті Болград Одеської області 8 вересня. Триватиме тиждень.

 

А потім іще продовжуватиметься в Болгарії з 8-го по 15 листопада. Візуальним символом ювілейного фестивалю разом із нашим українським генієм Тарасом Шевченком є також образ національного лідера Болгарії Христо Ботева і найвідоміший уривок з його поезії «Той, хто впаде в бою за свободу, той не вмирає». А Кобзаря заповіт: «Борітеся — поборете!». 

                                                         

Цього разу команда кінофесту підготувала для глядачів понад 100 стрічок із 61 країни. Зокрема, 88 фільмів покажуть у межах чотирьох конкурсних секцій: повнометражний і короткометражний національний та міжнародний конкурси. 

 

«Допоки гримлять танки, муза має кричати сильніше за них. Ось чому ми не просто б’ємось за те, щоб кінофестиваль продовжував існувати та «говорити», а й розширюємо аудиторію до двох країн — України та Болгарії. Так голос «ОКО» буде сильнішим, потужнішим, чутнішим, — каже почесний президент «ОКО» Юрій Дімчогло. — Навчаючись чужого, ми більше пізнаємо й себе. Отже, вкотре фестиваль — саме про нас: про дім, про рід, родину, про ідентичність, про коріння, історію і наше спільне сьогодення з роздумами про майбутнє людства».

 

До двадцяти фестивальних фільмів українські глядачі мають змогу подивитися безкоштовно онлайн до 15 вересня на платформі партнера — Megogo і ще понад 20 — за мінімальну плату 29 грн. Так само безкоштовними будуть покази на платформі Neterra.TV у листопаді в Болгарії. Крім того, за результатами всіх показів оберуть переможця глядацьких симпатій.

 

Так, у фільмі-притчі «Солдатик» у воєнних сценах знімались актори Дмитро Сова і Олександр Абаєв, які зараз служать у ЗСУ. У 37-хвилинній ігровій короткометражній стріччі розповідають про видіння захисника, які допомагають з’ясувати долю зниклих безвісти українських оборонців.

 

Важко пораненого солдата ЗСУ зіграв народжений у Маріуполі Павло Шпегун (крайня його театральна роль — Оповідач в Intermezzo за творами Михайла Коцюбинського у столичному Театрі імені Івана Франка). Загалом це фільм про переживання захисниками втрат побратимів, а їхніми рідними — болю невідомості та смертей.

 

Також у вільному доступі до кінця тижня — документальний фільм «Проникаюче світло» про воєнного репортера Андрія Цаплієнка. Ще — «Хвостики під час війни», українсько-канадський фільм про Дена Файна, котрий став одним із перших, хто після повномасштабного вторгнення росії в Україну вирушив рятувати покинутих домашніх улюбленців. Зоозахисник у результаті став учасником безпрецедентної в Європі місії з порятунку людей і домашніх тварин.

 

Офлайновим фільмом-відкриттям Міжнародного етнографічного кінофестивалю «ОКО» у Болграді стала «Поема для маленьких людей» (2023) режисера Івана Сауткіна.

 

Стрічку вперше показали торік на КМКФ «Молодість», після чого вона мала закордонну фестивальну історію, зокрема, увійшла до селекції данського CPH:DOX.

 

Нині «Поему для маленьких людей» знову побачать глядачі в Україні, а трохи згодом відбудеться прем’єрний показ у Болгарії. Це кінорозповідь, зокрема, про волонтерів, які ризикують своїм життям заради порятунку інших.

 

Зірковими гостями на урочистому концерті відкриття стали учасники етноелектронного проєкту «GG ГуляйГород» та фольктріо «Пра». Протягом кінофестивального тижня відбудуться також майстер-класи з народної пісні та танцю, працюватиме дитяча локація від фолькстудії «Правиця», а також благодійний ярмарок із сувенірами, фестивальним мерчем, крафтовими смаколиками від локальних виробників та виставка місцевих культур.

 

У секції «ОКО Хіти» заплановано українську прем’єру стрічки, яка прогриміла на весь світ, здобула перемогу в Каннах та номінувалася на премію «Оскар». Це робота «Чотири дочки» режисерки Каутер Бен Ханья, в якій поєдналися документалістика та ігрова реконструкція.

 

Також у цій секції фестиваль представить популярні болгарські стрічки останніх років, які також мають помітну фестивальну історію. А в програмі «OKO special» представляють фільми, створені членами фестивальної команди — директоркою фестивалю Тетяною Станєвою та програмером «ОКО» Сергієм Зейналовим.

 

«Офіційно ми — українсько-болгарський фестиваль, тому робимо фокус на українському кіно в Болгарії і на болгарському — в Україні, на тому, що нас поєднує, і тому, що відрізняє. Наша Україна стікає кров’ю, наша Болгарія тоне в російській пропаганді. Нашою програмою ми перев’язуємо їм рани, а культурною зброєю боремось за уми наших народів, — коментує Тетяна Станєва.

 

— Обрані фільми — не тільки про наш сьогоднішній біль, а й про переосмислення та оплакування нашої болючої історії, зцілення давніх травм. У цих стрічках кожен упізнає себе й замислиться про свою ідентичність. Я впевнена, що сукупний досвід народів з усієї планети може дати відповіді на болючі запитання. Наша п'ята ювілейна едиція проб’є шлях до емпатії та взаєморозуміння, створить такий необхідний нам сьогодні міжкультурний діалог. Катарсис, терапію і зцілення збереженою пам’яттю і набутим людством досвідом ми вам обіцяємо».

 

Важливими у фестивальній програмі є обговорення «Культурна спадщина національних меншин — цінний ресурс культурної дипломатії» і «Національні будителі/лідери та історія. Що спільного між Україною та Болгарією?».

 

Фільмом-закриттям обрали ігрову ізраїльську стрічку режисерки Айелет Менахемі «Сім благословень» (2023). Це кіно стало справжньою національною сенсацією минулого року, коли здобуло 11 кінопремій «Офір», включно зі званням найкращого фільму року, на церемонії вручення нагород Ізраїльської кіноакадемії.

 

Цей фільм був офіційною заявкою країни в міжнародну секцію на премію «Оскар»-2024. «Сім благословень» — трагікомедія про тиждень святкових родинних вечерь після ізраїльсько-марокканського весілля.

 

Звісно, на порядку денному в героїв не тільки радощі, а й сімейні образи, з’ясування стосунків та рефлексія над травмами — тобто цілий букет, у якому розкривається зіткнення культур і поколінь. В Україні та Болгарії показ цієї стрічки буде прем’єрним.