На прифронтовій Донеччині продовжують проводити скринінг на симптоми туберкульозу

Реалізація проєкту «Тобі слід знати про туберкульоз» продовжується в Україні, попри війну.

 

Навіть у Донецькій області — одній з найнебезпечніших нині, бо досить близько від місць проживання тривають активні бойові дії російсько-української війни.

 

Водночас на Донеччині немало внутрішніх переселенців — тих, хто вибрався з найнебезпечніших місць у сусідні громади, де хоч трохи спокійніше.

 

Опікуються здоров’ям людей міжнародна громадська організація «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» (LHSI) та регіональні координатори.

 

У 2023 році в Донецькій області було проскринінговано 16 тисяч осіб на симптоми туберкульозу (в тому числі 1 тис. 600 дітей), з них 5 тис. 819 отримали діагностичні послуги.

 

У 25 осіб було виявлено туберкульоз, їх передано під медико-соціальний супровід. У 174 дітей виявили латентне тубінфікування (ЛТБІ). Ними опікувались, вони успішно завершили профілактичне лікування.

 

У 2024 році фінансування Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом і малярією суттєво зменшилося.

 

Однак соціальні працівники змогли охопити скринінговим анкетуванням на симптоми туберкульозу понад 500 осіб, а 226 внутрішньо переміщених осіб (ВПО) були обстежені на наявність активного захворювання.

 

Скажімо, в Добропіллі (95 км від тимчасово окупованого росією Донецька) працює невелика, але стійка команда проєкту: Ганна Агішева та Олена Зіва — директорка і соціальна працівниця міського центру соціальних служб — та Ірина Козенятко, сімейна лікарка.

 

У цьому році кількість фахівців команди міста Добропілля зменшилась, але робота продовжується. Фахівці реалізують усі поставлені завдання. 

 

«У зв’язку з тим, що місто Добропілля є одним із найвіддаленіших міст Донецької області від зони бойових дій, обстановка у місті є відносно безпечнішою. Тут залишаються багато місцевих жителів і зростає кількість внутрішніх переселенців, які потребують підтримки та соціальних послуг», — коментує Ганна Агішева. 

 

У місті продовжують функціонувати в штатному режимі підприємства та установи, в тому числі й соціального напряму, лікарні, не зупиняє своє функціонування гуманітарний штаб і навіть розширюється торговельна сфера. Тому Добропілля, де залишаються місцеві жителі, приваблює і внутрішньо переміщених осіб.

 

Команда, яка щодня працює з людьми, що опинилися у складних життєвих обставинах, одночасно підтримує себе, своє ментальне здоров’я.

 

«Кожен член команди має свій спосіб подолання стресу та негативних емоцій, — коментує Ганна Агішева. — Також наша команда бере участь у різних тренінгах щодо психологічної підтримки та ментального здоров’я. Завдяки досвіду фахівців та постійного підвищення компетентності й обізнаності в різних сферах, ми можемо підтримувати як одне одного, так і отримувачів послуг, а також перенаправляти їх до профільних спеціалістів».

 

Світлана Гусєва, програмна спеціалістка проєкту з МГО «Соціальні ініціативи з охорони та здоров’я», зазначає, що через інтенсивні обстріли людям складно виїжджати з міста.

 

Тому зменшуються їхні можливості пройти додаткове обстеження або отримати консультацію фтизіатра за 55 км у Краматорську.

 

Обмежене пересування по області також ускладнює доступ до обстежень і доставку вакцин БЦЖ. Війна, зрозуміло, негативно впливає на зусилля громади в боротьбі з туберкульозом. Проте, незважаючи на ці труднощі, команда не припиняє роботу. 

 

Ксенія СЛАДКЕВИЧ