Нас дурять системно

Я — активний ваш читач і шанувальник, намагаюся дійти суті й поділитися думкою з іншими.

 

Перші мої думки з’явилися в рубриці «Я вам пишу» в 2005 році: «Пильнуй, Європо!», «Добровільно-примусовий метод».

 

Пік активності припав на 2014—19 рр., тоді було надруковано понад 40 дописів, приблизно третину надісланих. Потім, залишаючись читачем «УМ», поміщав свої дописи у фейсбук.

 

Аж поки не «здох» мій ноутбук. Тепер я уподібнююсь мисливцю, що має заряд, але не має рушниці. Вимушено згадав доцифрову дитячу зброю-рогатку, сподіваючись на вашу ласку.

 

З початком визвольної війни проти окупанта почастішали порівняння України з Ізраїлем, який живе в агресивному оточенні...

 

Порівнюю і я, але дивлюсь не на крону — яка вона розкішна і сильна, а в корінь, з якого й виросла крона. Кажуть, як корабель назвеш, так він і попливе.

 

У Декларації про незалежність Ізраїлю йдеться: «Ми оголошуємо створення єврейської держави в Ерец-Ісраелю: мета прозоро очевидна, життя, благополуччя і безпека євреїв — найголовніші пріоритети держави».

 

А що в корні маємо ми — Україну? Конституція України каже, що вона прийнята від імені «...громадян України всіх національностей». Немає капітана, немає його команди. Корабель дрейфує...

 

Мені у фейсбуці пояснювали, що формула Конституції України відповідає формулі політичної нації. Це так, але до чого тут Україна? На мій хлопський розум, чіпляти цю формулу до української нації означає маніпуляції термінами і смислами.

 

Сам термін «політична нація» виключає еволюцію, але означає політичну волю об’єднати «понаєхавших» у єдиний конгломерат без етнічного первенця. Це, зокрема, США, Канада, Австралія тощо.

 

Сталі нації еволюціонували з етносів. З назвою промислового виробництва і похідного руху робочої сили «понаєхавші» асимілювали навколо етнічного первеня, постали сучасні етнокультурні нації.

 

78% українців у складі населення України — достатньо для розбудови не тільки етнокультурної української нації, а й моноетнічної, подібно ізраїльській.

 

Тим часом наш корабель, дрейфуючи «між крапельок», увійшов у бухту Хазалія за версією харківського рабина: багатонаціональність, пріоритет торгівлі в економіці, більшість євреїв у вищих органах влади, пустельна ідеологія...

 

Що це рух нестихійний, побачимо у віддаленій від суєти мирської сфері, порівнявши біблію, видавництва «Благая вєсть» (росія) 1992 р. із Біблією «Українського біблійного товариства» 2002 р.

 

В останній немає вірша (і цілих двох розділів): Цар зробив двох золотих тельців і сказав народу: «Ось твої боги, Ізраїль»... (З Пар.12:28) і вірша «кожен, хто входить для посвяти своєї з тельцом і сімома овнами, робиться у вас священником лжебогів».

 

Українцям не дано знати, як їх системно дурять. І так припливли... Кораблю потрібна команда автохтонів, потрібна консолідуюча партія.

 

Наразі пропоную ідею в банк ідей Української партії: організувати виготовлення й розповсюдження нашивок: на жовто- (від бога Соная Дажбога) синьому(від богині води Дани) тлі напис. Наприклад, «Українці — корінний народ України», «Владу в Україні — корінному народові». 

 

 

Анатолій ЛЮДВИНСЬКИЙ