Житомир, Вінниця, Хмельницький і ще півтора десятка міст охоплює Всеукраїнський тур «Симфонія Криму. Повернення», який розпочався 10 серпня.
Він покликаний не тільки познайомити з кримськотатарською академічною симфонічною музикою високого ґатунку, а й підкреслити єдність країни, відкрити двері до недоступних сьогодні — через тимчасову окупацію Криму російською федерацією — культурних скарбів півострова.
Загалом — представити культуру кримськотатарського народу як частину не лише українського культурного поля, а й загальноєвропейського та світового.
У виконанні Національного президентського оркестру під орудою Ділявера Османа в усіх містах представляють симфонічну музику однієї з найяскравіших сучасних кримськотатарських композиторок Ельвіри Емір та поезію польського класика Адама Міцкевича, власне «Кримські сонети» (у перекладі Максима Рильського), написані митцем під враженням від його двомісячної подорожі Кримом.
Автор ідеї Олександр Рудько розповідає: «У нашому проєкті ми хочемо сказати про багато речей. І відповідно використовуємо різні виразні засоби, щоб якомога точніше проартикулювати ті теми, про які раніше мовчали або говорили недостатньо.
У музиці закладені глибинні болі й радості кримськотатарського народу. Слово — це незаангажований погляд на Крим і його культуру: поезія Адама Міцкевича лягає дуже точно й стилістично ідеально поєднується з музикою.
Відеоряд покликаний візуально висвітлити ключові події життя народу за останні 250 років. Таким чином, музика, слово і візуальна частина створюють цю «Симфонію Криму».
Слід зазначити, що Ельвіра Емір є однією з небагатьох жінок-композиторок у кримськотатарській культурі, що саме по собі є винятковим фактом. Її музика відчутно вкорінена у кримськотатарський мелос, неповторний своїм колоритом.
Водночас її стиль, крім національних фольклорних традицій, гармонійно поєднує деякі стильові явища музичного модернізму ХХ століття, зокрема неоромантизм та імпресіонізм.
Симфонії композиторки — потужні й масштабні, вони вражають рівнем драматизму і широтою музичного «дихання». Безумовно, їхня авторка — самобутня й глибока композиторка, а її музика варта представлення на найбільших концертних майданчиках світу.
«Для мене цей проєкт має особливе значення, — каже Ділявер Осман, диригент, музичний керівник проєкту. — Наша місія — зробити все, щоб люди, які мешкають у Криму, відчували нашу підтримку. А для тих, хто живе на материковій частині України, через поезію та музику показати всю красу нашого Криму. Це наша земля, і ми маємо об’єднуватись у спільній боротьбі заради звільнення наших громадян з окупації, в якій вони опинились після 2014 року. Кожен на своєму місці має робити все, щоб наблизити перемогу над ворогом і допомогти повернутись до рідної землі всім тим, хто вимушений був її залишити після ворожої навали».
Пам’ять про окупацію, депортацію та геноцид кримських татар сьогодні особливо важлива для українців, адже це акт історичної справедливості, вияв солідарності з кримськотатарським народом, боротьба за правду та запорука єдності.
«Вшановуючи пам’ять, ми не лише визнаємо трагедію, що спіткала кримських татар, а й робимо крок до кращого майбутнього, де пануватимуть справедливість, толерантність та взаємоповага», — констатує кураторка проєкту Світлана Євдокименко.
Гастрольний тур реалізує Національний президентський оркестр (директор — полковник Максим Гусак) за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України та участі ГО «Культурно-мистецька фундація DUSHA UA». Вхід на події вільний, за умови попередньої реєстрації на концерт у тому чи іншому місті через сайт
dushaua.com/tour2024.
Концертний відеоряд візуально висвітлює ключові події життя кримськотатарського народу за останні 250 років:
*Кінець XVIII століття — доба хана Кирима Ґерая.
*1783 р. — приєднання Криму до росії.
*Кінець 1783 р. — перша хвиля міграції.
*1833 р. — вилучення книг, руйнація пам’ятників, перейменування історичних місць.
*Кримська війна 1853-1856 рр.
*«Період пробудження» — діяльність Ісмаїла Гаспринского, Асана Нурі та ін.
*9 грудня 1917 р. — І Курултай, відкрили перший головний представницький орган Кримськотатарського народу.
*17 квітня 1938 р. — розстріл інтелігенції. В сімферопольській тюрмі за наказом Сталіна енкаведисти розстріляли представників кримськотатарської інтелігенції — журналістів, письменників, публіцистів тощо.
*18 травня 1944 р. — депортація. Радянський уряд іще до початку Другої світової війни готувався реалізувати програму «Крим — без кримських татар», а перемога у війні дала таку можливість.
*1987 р. — «реабілітація» кримських татар.
*26 червня 1991 р. — ІІ Курултай. Було прийнято «Декларацію про національний суверенітет кримськотатарського народу» і на основі таємного голосування обрано єдиний вищий представницький орган кримськотатарського народу — Меджліс.
*Після 1991 р. — Незалежність України, Революція гідності, анексія Криму, повномасштабне вторгнення.
*ПЕРЕМОГА.
