Податки піднімати треба, бо під час війн усі країни їх збільшували.
І з цією тезою не посперечаєшся. Але є кілька «але»...
Ще в грудні минулого року в уряді знали, що в бюджеті розповзається «дірка», але тільки 18 липня Кабмін зареєстрував у парламенті законопроєкти №№11417 і 11416 — про перегляд бюджету та внесення змін до Податкового кодексу, що мають забезпечити додаткові надходження на суму 500 млрд гривень: на закупівлю озброєння для ЗСУ, а також на виплату грошового забезпечення і премій військовим на передовій та спорядження додатково мобілізованих.
Резонансний податковий законопроєкт в експертних середовищах, які мають у суспільстві велику вагу, критикували ще задовго до його появи, незважаючи на те, що уряду вдалось уникнути публічного обговорення важливого документа. Тож що пропонує виконавча влада?
За розрахунками урядовців, доходи держбюджету мають зрости на 214,5 млрд гривень, зокрема, від збільшення податків планується отримати 138,7 млрд.
Збільшення утричі з гаком ставки військового збору (ВЗ. — Ред.) «для всіх»: найманих працівників — з 1,5% до 5%; від 1% до 5%, залежно від групи, — для ФОПів; обов’язкової сплати ВЗ у розмірі 1% доходу — для юридичних осіб-платників податку на прибуток підприємств та платників єдиного податку ІІІ та ІV груп — вкрай негативно оцінили експерти.
Фінансовий аналітик Сергій Фурса: «В чому недолік військового збору — він посилює тиск на «білий» бізнес. Зрозуміло, що Кабмін обирав між поганим і дуже поганим, і рішення обрати військовий збір мені тут видається гіршим».
Експерти наполегливо пропонують замінити підвищення військового збору тимчасовим (на рік, найбільше — до кінця воєнного стану. — Авт.) збільшенням на 4-5% податку на додану вартість.
«Підвищити ПДВ — найпростіше, ми просто змінюємо цифру і нічого не змінюємо в адмініструванні. Навіть людина, яка повністю працює не те що в «сірому», а навіть у «чорному» сегменті економіки (наприклад, торгує наркотиками чи контрабандою), все одно частково змушена платити ПДВ, тому що заїжджає на заправку, купує продукти, одяг», — важає директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. Та й ухвалити законопроєкт про підвищення ПДВ буде простіше, ніж нинішню редакцію урядового документа.
До запропонованої урядом «шокової податкової терапії» треба додати 30% військового збору на ювелірні прикраси, 15% — на легкові авто, а на продаж нерухомого майна і послуги мобільного зв’язку — 5%.
Щодо надходжень від цих податків є сумніви: такі підвищення нівелюють рентабельність бізнесу, і на практиці ці сегменти ринку можуть дуже швидко пірнути в «тінь», а уряд не отримає запланованих коштів.
До речі, Кабмін таку перспективу визнає і озвучує. Закладене в проєкт перевиконання плану доходів бюджету на 75,8 млрд гривень (що утворилося через підвищення ставки податку для банків і також з ПДВ за імпортні товари) та відмова від обслуговування державного боргу на 61,8 млрд гривень — фінансової погоди не зроблять.
Звісно, уряд може вдатися до скорочення другорядних видатків. Наприклад, депутат від «Голосу» Ярослав Железняк вважає, що «збільшення оподаткування ФОПів 3-ї групи легко замінити грошима, які ми з бюджету витрачаємо на телемарафон», а відмова від програми «кешбеку» може принести 3,3 млрд грн вже цього року, 10 млрд грн може принести 41 бюджетна програма, які взагалі не використовуються.
Не підвищувати податки «малюкам» (малому бізнесу. — Авт.) закликає співзасновник Monobank та член Ради з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану при президенті («Рада семи») Олег Гороховський і виступає натомість за скорочення програм підтримки бізнесу.
Від цього запланованого підвищення податкового навантаження держава має отримати близько 7,9 млрд грн, ця сума неспівставна з потребами бюджету — з одного боку, з іншого — її можна порівняти з витратами на програми підтримки бізнесу, які краще скоротити.
І все ж без підвищення тих чи інших податків Україні цьогоріч не обійтися, визнає абсолютна більшість учасників публічних обговорень. Бізнес-спільнота готова до цього, але закликає робити це в іншій послідовності.
Олександр Деркач, ексбанкір і підприємець, говорить відверто: «Просто я не хочу, щоб почали і закінчили з тих, хто працює «в білу» і все життя платить податки. Бо їхніх грошей усе одно не вистачить. Почати варто з тих, хто їх узагалі ніколи не платив і платити не збирається». Ті ж самі гроші, які уряд планує отримати за рахунок підвищення податків, — є, але вони в «тіні».
За оцінками дослідження Інституту соціально-економічної трансформації, у 2023 році втрати бюджету від «тіні» становили близько 400 млрд грн. Зокрема, від контрабанди на кордоні — 80-150 млрд грн, зарплат у конвертах — 70-110 млрд грн, контрафакту та нелегальної торгівлі — 46-51 млрд грн.
Втрати бюджетів тільки від приховування надходжень з тютюнової продукції становили у 2023 році 18-20 млрд, а через несплату податків з пального — 9-10 млрд грн.
Але боротися з корупцією, зайнятися реформою митниці та боротьбою із «сірими» ринками — цигарок, алкоголю або електроніки — «не на часі» вже котрий рік.
1 мільйон доларів — саме такий хабар нещодавно пропонували за посаду керівника Львівської митниці, яка давно є синонімом корупції.
Єдиний варіант почати зміни на митниці — прозорий конкурс на керівні посади за участі міжнародників у комісії. Але уряд пропонує не повноцінну реформу, яку можна провести законом, а «підчистити» митницю шляхом прийняття постанови КМУ.
«Результат такого «недоочищення» буде нульовим», — вважає голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін.
Не перший рік наші ключові міжнародні партнери заохочують український уряд до реформ — не вдається! Представниця США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер на брифінгу в Києві зауважила, що уряду України вирішувати, звідки брати доходи, вона ж із послом США Бріджит Брінк пропонувала зосередитися не на підвищенні податків, а на реформі митниці та боротьбі з сірими ринками.
«У вас є доходи, яких ви не отримуєте і які ви мали б отримати сьогодні. Зосередьмося спочатку на цьому», — наголосила пані Пріцкер.
Законопроєкти №№11417 і 11416 розкритикували 13 аналітичних центрів, Американська торговельна палата в Україні (AmCham), Торгово-промислова палата України (UCCI), оператори мобільного зв’язку Lifecell і Vodafone Україна, Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ), Спілка українських підприємців (СУП) та численні представники бізнесу.
У Європейській бізнес-асоціації (ЄБА) заявили: «Поки уряд не використовує потенціал тіньової економіки, складно з розумінням сприймати додаткові податки винятково на «білий» бізнес.
Детінізація може вивільнити додаткові мільярди гривень до державного бюджету. Без реформи митниці, повноцінного перезапуску Бюро економічної безпеки України (БЕБ) та ефективної роботи правоохоронних органів результативна боротьба з «тінню» неможлива».
Але якщо драконівські податкові законопроєкти можна «пропхати» за пару місяців, то для реформи митниці, БЕБ та правоохоронних органів потрібен не стільки час, скільки політична воля. Українське суспільство поставили перед фактом.
Міністр фінансів Сергій Марченко визнає: «Чесно скажу: ситуація критична. Для нас залишається актуальним забезпечення сектору безпеки й оборони. Сподіваємося, що між несплатою податків та необхідністю забезпечити безпеку країни бізнес зробить правильний вибір». Ще б пак. Уряд робив розрахунки, сподіваючись, що новий закон запрацює із серпня.
Мінфін адекватно оцінює ситуацію і визнає, що підвищення податків є вимушеним кроком, але це найшвидший шлях залучення коштів до держбюджету.
«Марченко працює з тим, на що може хоч якось вплинути. На безглузді та корупційні витрати він практично не впливає. На митницю і «схеми» — теж. От і виходить, що Мінфіну залишається тільки підвищувати податки», — підсумовує фінансовий аналітик Ерік Найман.
