Талант не продається

Вшановуючи 170-ліття з дня народження легенди української сцени Марії Заньковецької, в київському музеї акторки 4 серпня показали музичну постановку про знамениту акторку, чия сценічна й особиста доля була тісно переплетена з іншим корифеєм — Миколою Садовським.

 

У виставі-спогаді «Заньковецька. Життя між рядками» режисера Олександра Співаковського зображено розвиток стосунків між головними героями, в життя і творчість яких вводить Оповідач — Шевченківський лауреат, Герой України Анатолій Паламаренко.

 

Роль Марії Заньковецької грає Надія Агеєва-Швед, а спочатку закоханого, а потім зрадливого Миколи Садовського — Анатолій Суханов.

 

У часи імперських заборон української культури, працюючи з Марком Кропивницьким, Михайлом Старицьким Миколою Садовським, Панасом Саксаганським, Іваном Карпенко-Карим, Марія Заньковецька стала незрівнянною зіркою славетного Театру корифеїв.

 

А до того талановитій артистці потрібно було переконати батька і розірвати свій шлюб, щоб мати право виступати на сцені.

 

Марія Заньковецька по батьківській лінії належить до старовинного роду Адасовських, який бере своє коріння з ХVІІ століття із засновника Адама — польського шляхтича.

 

Адам приїхав із Польщі в Україну й оселився на Чернігівщині. Його син, також Адам, одружився з українською дівчиною козацького роду, дочкою сотника Івана Зеленка.

 

Їхня гілка роду дала покоління славних звитяжців — представників козацької старшини, повідомляють у Музеї Марії Заньковецької, який є філією Музею театрального, музичного та кіномистецтва України.

 

Артистизм Марія почала проявляти вже буквально у віці 3-4 роки. А потім заворожувала талантом усіх, хто мав за щастя бачити її неперевершену гру.

 

На гастролях української трупи в імперських москві та петербурзі Марії Заньковецькій пропонували доєднатися до російського театру, обіцяючи велике утримання. Однак акторка принципово залишалася в Україні українською мисткинею. 

 

Майстерність Марії Заньковецької, яка блискуче грала понад 30 ролей, відзначав Симон Петлюра у великому публіцистичному тексті в 1907 році. А Михайло Грушевський називав актрису царицею української сцени.

 

У професійному театрі першою її роллю стала Наталка-Полтавка. Основні місця, пов’язані зі славетною артисткою: Київ, Ніжин, Чернігів, нинішній Кропивницький та село Заньки, де народилася.