Олімпійський спорт — справа непередбачувана.
Змагання, до яких із неймовірною відповідальністю спортсмени готуються довгі чотири роки, за їхніми ж словами, супроводжуються великим стресом, неймовірними емоціями та небувалим хвилюванням.
Під час баталій на олімпійських аренах нерви не витримують навіть у найбільш титулованих атлетів.
Так, в олімпійському Парижі під час фіналу в окремих дисциплінах упала з колоди чотириразова олімпійська чемпіонка ОІ-2024 Сімона Байлз зі США, зачепив ногою свій ударний снаряд чинний чемпіон світу на паралельних брусах німець Лукас Даузер, поза п’єдесталом у жіночих командних змаганнях шаблісток залишилися її фаворити — збірна Франції, кольори якої захищали новоспечені чемпіонка та віцечемпіонка Олімпіади в особистих змаганнях.
Відпочинок від думок
Без сумніву, Олімпіада — це не тільки ігри найсильніших. Перш за все це ігри нервів. І перемагає в них той, кому найкраще вдається взяти під контроль власні емоції.
У проміжках між своїми стрибками титулована вітчизняна висотниця Ярослава Магучіх лягає на килимок, закутується в ковдру і, закривши очі, намагається абстрагуватися від навколишнього світу.
«Лежу, аби відпочити між спробами. І ні про що не думаю», — пояснює свою стратегію Ярослава.
На заповненому «Стад де Франс» відволікаючих увагу моментів було дуже багато. За кілька тижнів до Олімпіади українська стрибунка побила майже 40-річної давнини світовий рекорд, узявши 2,10 м.
Утім у Парижі, як і її конкурентка з Австралії Нікола Оліслагерс, вона взяла лише 2,00.
«Я могла стрибнути вище на Олімпіаді, я до цього готувалася, але після того, як я зрозуміла, що вже «золото» в мене, далі я заспокоїлася. Завдання ми все одно виконали», — пояснила Магучіх.
А про чемпіонство Ярослави, котра на шляху до 2,00 використала мінімальну кількість спроб, стало зрозуміло тоді, коли її суперниця з третьої спроби не змогла взяти 2,02.
Свою ж заключну спробу в цьому підході українка перенесла на 2,04, але й там її спіткала невдача. Хай там як, а після токійської «бронзи» в активі Магучіх тепер є й паризьке «золото».
А раз так, то 22-річна представниця Дніпра стала першою вітчизняною легкоатлеткою, котрій вдалося виграти нагороди одразу на двох Олімпіадах.
«Я виборола золоту нагороду для нашої країни. Я дуже щаслива. Хочу подякувати ЗСУ, військовим, волонтерам. Це медалі для всієї країни», — наголосила Магучіх.
У Парижі Ярослава Магучіх та Ірина Геращенко забезпечили подвійний успіх України в секторі для стрибків у висоту.
Фото з сайту depo.ua.
Примітно, що разом із Ярославою на п’єдестал пошани піднялася ще одна українка — Ірина Геращенко з результатом 1,95 м здобула «бронзу». При цьому її турнірний шлях виявився ідентичним до стрибкової сесії австралійки Елеонор Паттерсон, з якою вона в підсумку розділила бронзовий щабель.
А натхненний здобутками українських висотниць у секторі по сусідству до третього результату (79,39 м) свій молот метнув Михайло Кохан.
«Нарешті відкрили для себе новий рівень — медалі. Сподіваюся, у нас закінчилася та смуга з четвертими/п’ятими місцями», — сказав український метальник, наголосивши на позитивній для українських спортсменів аурі, котра панувала під час змагань на «Стад де Франс».
Історичне повторення
Неймовірна атмосфера була й під час фіналу командного турніру шаблісток під куполом «Гранд Палє», де змагалися збірні України та Південної Кореї.
Після того, як кореянки у півфіналі вибили з розіграшу титулованих господарок турніру (українки перемогли Японію), симпатії більшості місцевих уболівальників були на боці української команди.
А в складі «синьо-жовтих» була феноменальна Ольга Харлан. І саме завдяки її фантастичному фехтуванню українська команда змогла досягти олімпійської вершини.
Під час матчу примі вітчизняного фехтування не раз доводилося підчищати огріхи своїх партнерок по команді (Аліни Комащук, Олени Кравацької та Юлії Бакастової).
Зрештою, на завершальну сутичку у матчі Харлан виходила, маючи скромну фору в «мінус три очки» — 37:40. Утім наздогнати й випередити корейську збірну, за яку в дев’ятій сесії фехтувала дебютантка Олімпійських ігор, титулованій українці було не так уже й складно — 45:42.
«Ми — олімпійські чемпіонки!» — не до кінця усвідомлюючи, що сталося, вигукувала одразу після тріумфу головна зірка «синьо-жовтих».
За кілька днів до золотого успіху Ольга в матчі за індивідуальну «бронзу» так само проти кореянки вже робила героїчний камбек. Щось подібне вона зробила й у золотому фіналі, продемонструвавши чемпіонську волю до перемоги.
За здобутками українських спортсменів, мабуть, міцно стиснувши зуби, спостерігають і в росії. Зовсім невеличка кількість їхніх олімпійців виступає в Парижі в нейтральному статусі.
При цьому здобуті ними медалі в загальному заліку не враховуються. Та навіть за таких умов Олімпіаду-2024 в Парижі українські поважні особи називають соромом через допуск до них росіян.
«МОК свідомо проігнорував велику збірку доказів від міжнародних юристів-правозахисників про те, що 10 із 15 російських спортсменів явно порушили правила нейтралітету і словесно підтримали війну терору проти України», — заявив Володимир Кличко.
Хай там як, а вигравши вдруге в кар’єрі олімпійський командний турнір (перший її успіх датується 2008 роком), Ольга Харлан зібрала у своїй колекції шість олімпійських нагород.
А разом з ними тепер вона — найтитулованіша в історії літніх Ігор українська спортсменка, яка за кількістю медалей випередила п’ятиразову олімпійську медалістку Яну Клочкову.
Неабияку наполегливість та жагу до перемоги в Парижі показав і черкаський гімнаст Ілля Ковтун. Після п’ятого місця в командному турнірі, четвертих фінішів — у індивідуальному багатоборстві та вільних вправах вихованець Ірини Надюк (Горбачової) дотягнувся до медального п’єдесталу, фінішувавши другим у змаганнях на паралельних брусах.
Так само олімпійське «срібло» в Парижі виборов іще один представник Черкащини. Майстер кульової стрільби Сергій Куліш назбирав другу суму балів у стрільбі з гвинтівки з трьох положень на дистанції 50 метрів.
Тож у медальному активі української олімпійської команди наразі сім медалей — дві золоті, дві срібні та три бронзові — й проміжне 18-те місце в загальному заліку.
