На фронті загинув Петро Великий – актор Чернігівського театру
На передовій захищаючи Україну загинув актор Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Шевченка Петро Великий. >>
Російський полон убиває: мітинг у Відні нагадав про теракт в Оленівці
31.07.2024
Навіть діти знають, що росія — країна-вбивця. (Фото: Andreas Stroh)
Минуло два роки з моменту скоєння терористичного акту росіян в Оленівці — окупованому селищі Донецької області, де ворог утримував українських військовополонених.
Розслідування з цього приводу досі ведеться, хоча всі докази вини росії давним-давно зібрано, хоч би як нахабно вона намагалася приховати злочин.
У Відні, столиці Австрії, відбувся мирний мітинг із нагадуванням про роковини трагедії, на який прийшли близько 50 людей.
Організатори влаштували промовисту інсталяцію — шість білих стільців із закривавленими крилами янголів. Між ними — свічки, багато свічок різних розмірів та кольорів, а також плюшева білочка.
Усе це обнесли колючим дротом, який символізує таку страшну й непередбачувану річ — полон. Ця інсталяція кричала світові, що наші воїни, наші ангели були кровожерливо закатовані нацією, представники якої досі можуть вільно пересуватися вашими вулицями, працювати з вами в одній компанії чи навіть їхати в одному з вами вагоні.
Нацією, яка не понесла жодного покарання за вбивство понад 50 полонених, які добровільно склали зброю.
А ті ув’язнені, які пережили вибух, досі перебувають у лапах росії, їхня доля нам не відома, та ми все одно чекаємо бодай якоїсь звістки.
Дружини полонених продовжують збирати мітинги по всьому світу, аби цей самий світ пам’ятав, хто колись може стати на його порозі з бажанням «асвабадіть».
.png)
«Оленівка — ніколи знову», «Полон убиває», «путін — воєнний злочинець» — такі плакати німецькою мовою протестувальники тримали в руках.
Іноземці роздивлялися, хтось фотографував, та переважна більшість проходила повз — локація мітингу виявилася не найкращим вибором. Вулиця кишіла туристами, що не знали німецької мови й, відповідно, не могли зрозуміти суті написаного.
Звідкілясь навіть виліз росіянин і почав щось буркотіти, та невдовзі поповз назад до своєї нори, коли його помітили мітингувальники й наказали забиратися геть.
Серед них були не лише українці: поміж українських прапорів майорів стяг Ічкерії — як мовчазна підтримка: у 1994 році росія вторглася на територію Чечні й станом на 2023 рік убила понад 255 тисяч осіб, 42 тисячі з яких — діти.
Нинішній президент Чечні Рамзан Кадиров — відвертий прихильник росії й не соромиться такого статусу.
Він намагається представити російсько-українську війну як «джихад» (боротьба за те, що є для мусульманина «найблагороднішою і найвищою метою») та закликає чеченців брати в ній участь.
Та на іншому боці медалі Адам Осмаєв — чеченський доброволець, командир батальйону імені Джохара Дудаєва, бійці якого беруть участь у бойових діях на сході України, підтримуючи українських військових.
У 2012 році в Одесі його було затримано за підозрою в підготовці замаху на посадових осіб росії, серед яких був і путін.
Чоловікові загрожувало до 20 років ув’язнення, однак передача Адама Осмаєва росії не відбулася — захист домігся виконання рішення Європейського суду з прав людини, який зупинив цей процес.
.png)
Після виходу із СІЗО 2014 року Осмаєв одразу добровільно приєднався до міжнародного миротворчого батальйону ім. Джохара Дудаєва, а в 2021 році отримав українське громадянство.
«Любі українці, будь ласка, не ставтеся до цих людей (які воюють на боці росії) як до чеченців, — закликає він у поширеному в соцмережах відео 2022 року, — справжні чеченці стоять на вашому боці».
А ТИМ ЧАСОМ...
Цей мітинг видався мені показовим: ми звинувачуємо європейців у тому, що вони не зацікавлені в російсько-українській війні, та водночас на мирне зібрання, заздалегідь заплановане на вечір неділі, приходить пів сотні українців, коли, за даними міністра внутрішніх справ Австрії Герхарда Карнера, в Австрії зареєстровано 51 тисячу вимушених українських переселенців.
Удома ситуація краща: у Львові зібралося 500 людей, аби вшанувати пам’ять загиблих та нагадати, що бійці полку «Азов» усе ще в полоні.
Наша країна досі чекає прийняття законопроєкту №10188: «Про вшанування пам’яті Захисників i Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули в полоні», в якому пропонується відзначати День скорботи та вшанування пам’яті Захисників та Захисниць 28 липня — у переддень спланованого російськими вбивцями вибуху в стінах колонії, де утримували військових, серед яких були полонені бригади «Азов».
Олеся МАЗУРКОВА
Відень
