На ті ж граблі: Дніпро знову залишилось без свого представника в УПЛ

24.07.2024
На ті ж граблі: Дніпро знову залишилось без свого представника в УПЛ

Кінець проєкту «Дніпро-1» вийшов таким же безславним, як і в «Дніпра». (Фото: СК «Дніпро-1».)

Коли у 2015 році ФК «Дніпро» з Коноплянкою, Селезньовим, Ротанем і Бойком сенсаційно дійшло до фіналу Ліги Європи, здавалося, що клуб зможе замахнутись і на чемпіонство в УПЛ та груповий етап Ліги чемпіонів. 
 
Проте вже через два роки «Дніпро» провів свій останній матч в елітному дивізіоні українського футболу.
 
Проблеми дніпрян почались якраз після фіналу ЛЄ, коли власник клубу Ігор Коломойський так і не виплатив футболістам обіцяні преміальні.
 
Згодом до клубка проблем через борги додалися трансферний бан та заборона на участь у єврокубках — як наслідок, останній свій сезон в УПЛ команда провела молодіжним складом.
 
Тоді ж, у 2017-му, в Другу лігу заявився новий клуб, СК «Дніпро-1». Хоча представники СК жодного разу за ці роки так офіційно і не підтвердили, що клуб фінансується Коломойським, у футбольній спільноті всі розуміли, що головним інвестором є саме ексвласник «ПриватБанку». 
 
Отримавши тоді тренерський штаб, тренувальну базу та низку гравців старого «Дніпра», «Дніпро-1» доволі швидко піднявся до УПЛ, а його піком стало «срібло» чемпіонату в 2023 році та дві поспіль перемоги Артема Довбика у бомбардирських перегонах.
 
Ще минулого літа після вдалого продажу Довбика до «Жирони» здавалося, що в СК точно хороше майбутнє з постійною участю в єврокубках, проте менш ніж за рік клуб знявся з УПЛ.
 
Головною причиною краху «Дніпра-1», як і з «Дніпром», стала позиція головного інвестора — Коломойського, а точніше — його перебування під вартою у справі про незаконне заволодіння коштів «ПриватБанку».
 
Уже взимку цього року про борги перед футболістами знали всі — це офіційно підтверджував і головний тренер Юрій Максимов, який, попри все, вивів команду в єврокубки.
 
Але, незважаючи на медійний ажіотаж та постійні чутки протягом весни про неминуче зняття з УПЛ, у самому клубі не поспішали коментувати свою фінансову ситуацію, заявляючи лише, що шукають додаткового інвестора.
 
Як наслідок, увесь процес з участю/неучастю СК в новому сезоні затягнувся аж до липня, коли клуби УПЛ таки задовольнили прохання «Дніпра-1» зняти його зі змагань.
 
При цьому клуб не втратить професіонального статусу, тобто зможе в майбутньому знову почати свій шлях із Другої ліги.
 
Як виявилось, функціонери «Дніпра-1» не поспішали підтверджувати фактичну смерть проєкту, аби продати головні активи клубу.
 
Так, за Рубчинського і Піхальонка київське «Динамо» заплатило 3,5 млн євро, а Олександр Сваток перебрався до американського «Остіна» за 1,2 млн євро. Ще 1,4 млн євро «дніпряни» отримали від «Полісся» за Сарапія і Гуцуляка.
 
Тягнули в СК і з офіційною заявкою на єврокубки — результатом стали дві технічні поразки від угорської «Академії Пушкаша» у кваліфікації Ліги конференцій.
 
Таким чином, Україна вже втратила свого першого представника в євротурнірах, а повний склад учасників УПЛ за півтора тижня до старту нового сезону досі не відомий.
 
Після офіційного зняття «Дніпра-1» клуби УПЛ проголосували за два варіанти щодо того, як замінити «дніпрян»: 8 голосів отримав варіант із заміною СК на «Минай», який минулого сезону став 15-м.
 
За інший шлях із «турніром чотирьох» між «Минаєм», «Металістом-1925» (які вилетіли з еліти за спортивним принципом) та «Епіцентром» і «Лівим Берегом» (які грали у перехідних матчах) проголосували 5 команд, але фінальне рішення мав затвердити виконком УАФ.
 
В УАФ, попри позицію представників еліти, обрали все ж варіант із «турніром чотирьох» — 26 липня пройдуть півфінали «Лівий Берег» — «Металіст-1925» і «Минай» — «Епіцентр», а 30-го — фінал за єдине місце в УПЛ.
 
«Виконком УАФ узяв за основу рішення винятково спортивний принцип, а інший варіант, запропонований зборами клубів УПЛ, його не включав. Виконком також затвердив за основу принцип, що в наступному сезоні команди, які посіли в УПЛ останнє та передостанні місця, не можуть у разі виникнення подібної ситуації претендувати на збереження прописки в елітному дивізіоні. Це право надаватиметься клубам, що грали в перехідних матчах», — пояснили в УАФ.
 
Це рішення викликало неоднозначну реакцію. «Якщо відверто, ми не сподівалися на це. Ми планували на 26 липня спаринг у рамках підготовки до Першої ліги, яка стартує вже з 3 серпня, а буде офіційна гра. «Минаю» це рішення точно не сподобається. Думаю, це рішення виконкому задовольнить усіх, крім «Миная», — заявив тренер «Епіцентру» Сергій Нагорняк.
 
А в «Минаї», який раніше вже двічі залишався в еліті через зняття інших клубів, хоч і мав вилітати за спортивним принципом, таке рішення УАФ розкритикували, як і те, що клубу місяць ніхто не міг офіційно сказати, в якому ж дивізіоні він гратиме.
 
«Я дуже сильно засмучений цим рішенням, тому що я був упевнений у тому, що УАФ ухвалить рішення на підставі більшості клубів УПЛ, які проголосували за «Минай». Я дав футболістам два вихідні. Ми збираємося тільки 23 липня ввечері на тренування. І тут я дізнаюся, що всього через три дні після цього, 26 числа, у нас уже офіційна гра. Я вже місяць страждаю через те, що нам не можуть сказати, в якій лізі гратиме «Минай». Я не можу підписувати через це футболістів! За 5 тижнів «передсезонки» ми підписали всього кілька гравців, тому що не знали, де будемо грати», — обурився наставник «Минаю» Желько Любенович.
 
А спортивний директор «Минаю» Сергій Білан заявив, що наразі клуб не ухвалив рішення щодо участі в «Турнірі чотирьох». Проте, здається, «Минай» усе ж не втрачатиме шансу поборотись за місце в еліті.