«Вірменське яблуко», або Депо вітамінів: чим корисні абрикоси

З цікавістю дізналася, що, виявляється, мої улюблені фрукти — жовтогарячі (хоча зараз вивели вже стільки сортів, що ці ягоди бувають і блідо-зелені, і світло-жовті, і морквяно-червоні) абрикоси — у Древній Греції та Стародавньому Римі називали «вірменським яблуком», адже в ті далекі краї їх завезли вірменські купці.

 

Цей фрукт надзвичайно популярний не лише у Вірменії, а й у Середній та Малій Азії, де їх вживають як у свіжому, так і сушеному вигляді: його додають і до солодких, і до м’ясних страв.

 

Абрикоси набули такої популярності в цілому світі не лише за відмінний смак, а й надзвичайну користь, адже містять у собі такі цінні елементи, як бета-каротин, калій (70% від добової норми!), такий необхідний для нормальної роботи серця, вітаміни А, Е, С, В9, кальцій, магній, клітковину. Що й казати — просто депо вітамінів!

 

Проте не слід забувати, що, як і всі фрукти-овочі помаранчевого кольору, абрикоси є алергенами, тому їх слід вживати з великою обережністю людям, котрі мають схильність до алергії, та й здоровим людям потрібно їсти не більше 5-6 плодів на день.

 

Курага й урюк — справа хороша, але свіжі фрукти незрівнянно кращі, адже містять більше корисних речовин. Як же зберегти на зиму цю смакоту? Звісно, можна просто заморозити ці фрукти.

 

Але вони забиратимуть так багато місця в морозильнику! Є вихід: помиті фрукти з видаленими заздалегідь кісточками пропустити через м’ясорубку, а потім змішати з цукром (у пропорції 1 частина цукру до 2 частин фруктів) та збити за допомогою блендера.

 

Готову суміш розлити у пластмасові формочки, щільно закрити і поставити у морозильну камеру. Взимку цей заморожений джем можна додавати до десертів, їсти з булочкою чи готувати з нього соуси до м’яса. 

 

Ті, у кого немає морозилки чи вона вже заповнена іншими фруктами, можуть цю суміш проварити (тоді цукру краще взяти стільки ж, як і ягід) до повного розчинення цукру, розлити в чисті, простерилізовані баночки і щільно закрити — у вас буде готовий джем на зиму. 

 

Дарка КОХ