ОМКФ у Києві: які фільми визнали найкращими

Цьогорічний 15-й Одеський міжнародний кінофестиваль через повномасштабну російсько-українську війну відбувався у Києві.

 

Одна з найпомітніших подій вітчизняного кіносегмента вже втретє пустилася берега.

 

Оскільки Одеса на березі Чорного моря є далеко не найбезпечнішим містом після 24 лютого 2022 року, то едиції ОМКФ відбувалися вже у Варшаві та Чернівцях.

 

У Києві фестиваль-2024 тривав дев’ять днів. Їх наповнили 92 фільмами, з яких понад пів сотні — українські. І це найбільше досягнення нашої кіноіндустрії.

 

Скільки не намагалася росія підпорядкувати її собі опосередковано за період після проголошення відновленої Незалежності України — не вийшло. 

 

У Національній конкурсній програмі найкращим українськиим повнометражним ігровим фільмом стали «Сірі бджоли» режисера Дмитра Мойсеєва.

 

Це історія за романом Андрія Куркова про двох українських чоловіків з різними ідеологічними поглядами, які живуть поблизу лінії фронту. Виконавцями головних ролей стали Віктор Жданов та Володимир Ямненко.

 

А найкращим вітчизняним повнометражним документальним фільмом визнано «Глядєлова» режисерки Ксенії Кравцової — про відомого фотографа-документаліста Олександра Глядєлова.

 

На кінофестивалі відбулися вітчизняні прем’єри вже знаних і визнаних за кордоном художніх фільмів «Будинок за склом» Тараса Дроня та «Божевільні» Дениса Тарасова.

 

Програма ретроспективних показів дала змогу знову подивитися на великих екранах «Гніздо горлиці», «Хайтарму», «Поводиря» та інші знакові фільми, без яких не було б відчутного зростання українського кіно.

 

Серед новинок, представлених на ОМКФ, найцікавішими стали для глядацької аудиторії дві. Творець документального і художнього фільму «Будинок «Слово» Тарас Томенко цього разу представив «Сентиментальну подорож до планети Параджанова».

 

Розповідь про режисера «Тіней забутих предків», чиє 100-ліття відзначаємо цього року, незвично поєднала архівні матеріали та елементи лялькового театру.

 

Уже назвою не міг не привернути увагу хорор «Конотопська відьма» Андрія Колесника. Але не варто там шукати Григорія Квітку-Основ’яненка. Це фільм жахів про події від 23 лютого 2022 року у Сумській області.

 

Неоднозначно сприймаються кілька кадрів, які можуть викликати ретравматизацію в тих, хто пережив насилля у період тимчасової російської окупації.

 

Однак це кіно показує у форматі хорору, що непроханого ворога, який несе смерть, чекає на українській землі справедливе покарання.