Чому бідні — бо дурні, чому дурні — бо бідні

Грабунок України йшов такими швидкими темпами, що українці не встигали рахувати новоспечених мільйонерів. Не відставали від високопосадовців у питаннях пограбування України й сільські голови, особливо ті, які вчепились за цю посаду як воша за кожуха і не одне десятиліття крали у селян землю, корисні копалини, бюджетні кошти, все, що потрапляло під загребущі руки. 

 

Громади тотально бідніли та ставали злиденними, а їхні сільські очільники — підпільними мільйонерами.

 

Класичним прикладом такого нещадного пограбування стало село Гнідин Бориспільського району на Київщині, яке є частиною Золочівської територіальної громади. Сільський голова (спочатку гнідинський, а потім золочівський) Лазаренко Олександр Йосипович майже 20 років «царює».

 

На жаль, таких сіл в Україні дуже багато, де місцеві жителі стали бідними по своїй же дурості, бо тупо й бездумно десятиліттями обирали до влади грабіжників, корупціонерів та казнокрадів.

 

Про методи пограбування Олександром Лазаренком спочатку Гнідинської, а згодом і Золочівської громади можна розповідати багато. Зупинимось лише на деяких фактах.

 

Вражає масштаб розтринькування сотень мільйонів бюджетних коштів Золочівської громади за останні 3 роки, ймовірно, з великими відкатами.

 

Так, наприклад, за «обслуговування системи вуличного освітлення» за три останні роки та два місяці 2024 року «сплавили» 7 млн 357 тис. 810,07 грн. «Обслуговувалось» освітлення, напевно, на папері, бо у мене в Гнідині, де я мешкаю, перед двором ліхтар не горів майже два роки.

 

Після оприлюднення моєї статті 11.04.2024 р. «Казнокрад, злодій, корупціонер чи поганий господар?», де констатувався цей факт, ліхтар замінили (Facebook, сайт «Слідами корупційних схем в Золочівській громаді на Київщині». 

 

Всім відомо, що в зв’язку з браком електрики ввечері в селах вулиці не освітлюються вже декілька місяців. Але в квітні-травні 2024 року це не завадило золочівському сільському голові Олександру Лазаренку «обслуговувати» вуличне освітлення протягом двох місяців на суму 2 млн 116 тис. 110,83 грн!

 

Ні в селі Гнідин, ні в селі Вишеньки за 20 років правління Олександра Лазаренка нічого путнього не створено, нових робочих місць не додалося, ніяких фабрик і підприємств не збудовано, але лише за останні три роки за «архітектурні та проєктувальні послуги» витягли з бюджету аж 13 млн 122 тис. 719,58 грн!

 

І це при тому, що в штаті Золочівської сільської ради за кошти громади створено ціле Управління архітектури сільської ради з величезним штатом «спеціалістів», які, відповідно до своїх посадових обов’язків, і повинні виконувати ці «архітектурні і проєктувальні роботи».

 

В ремонт дорожнього покриття Олександр Лазаренко «зарив» за три роки аж 12 млн 600 тис. 487,63 грн.

 

Не менш корупційною виглядає і величезна сума на послуги з «підмітання та прибирання вулиць», хоча ніхто не бачив, щоб підмітали.

 

Але на так зване підмітання з місцевого бюджету поцупили за три роки 9 млн 289 тис. 391,15 грн, хоч це прямий обов’язок чотирьох місцевих комунальних господарств, де в штаті близько 50 осіб! 

 

На які не глянь цифри використання місцевого бюджету через конкурси-закупівлі — золоті верби на них ростуть! То на запчастини до якихось автомобілів витратили понад 7 мільйонів гривень, то за комп’ютерні технології та інтернет-послуги з панського плеча золочівський сільський голова Олександр Лазаренко дозволив заплатити 8 млн 449 тис. 848,80 грн.

 

Не забули й за озеленення та продукцію рослинництва. За три роки та п’ять місяців туди «вгатили» аж 11 млн 552 тис. 015,82 грн, але село не дуже зазеленіло від цього!

 

Цю сумну статистику тотального обкрадання Золочівської громади під керівництвом її очільника Олександра Лазаренка можна продовжувати безкінечно.

Це далеко не єдиний спосіб пограбування людей, які сліпо довірили свої безмежні багатства в руки казнокрадів. Найцінніше з усіх — земля та все, що на ній є.

 

Згідно зі ст. 142 Конституції України, «матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл». Але в Золочівській громаді ця стаття діє не на користь її мешканців.

 

Лише на землях Гнідинської громади, які межують із річкою Дніпро та містом Київ, за сприяння та безпосереднього «благословення» Олександра Лазаренка було створено 52 фіктивні фермерські господарства та 83 липові садові товариства, яким віддали тисячі гектарів найцінніших гнідинських земель.

 

Але жоден місцевий житель села Гнідин не був ощасливлений отриманням у власність цих цінних гектарів! Чому фіктивні та липові?

 

Тому, що тотальна більшість «фермерів» та «садівників» не є ні фермерами, ні садівниками, не ведуть свою практичну статутну діяльність на землі, як це передбачає законодавство України.

 

Яким тільки пройдисвітам не віддавали безкоштовно у власність за різними кримінальними схемами «золоту» гнідинську землю разом з озерами!

 

Створювали під це крадівництво землі спеціальні комерційні структури, які згодом зникали, ставали банкрутами, але земля до комунальної власності села Гнідин так і не повернулась.

 

Цей тотальний грабунок, безперечно, супроводжував і благословляв гнідинський (золочівський) сільський голова Олександр Лазаренко впродовж майже 20 років!

 

Корупційних схем обкрадання довірливих і бездумних виборців Олександр Лазаренко разом зі своєю командою «професіоналів» розробив багато. Крадуть сотні гектарів лісу, місцеві корисні копалини.

 

В селі Гнідин відкрились та діють аж чотири великі кар’єри з видобутку піску з грубими порушенням законодавства України.

 

Згідно із Законом України «Про надра» та іншим законодавством України, громада, в межах якої ведеться видобуток корисних копалин місцевого значення, до яких належить і видобуток піску, повинна отримувати величезні кошти до місцевого бюджету.

 

І це окрім платежів до місцевого бюджету за використання земельних ділянок! Але з прямої вини золочівського сільського голови Олександра Лазаренка ці величезні кошти минають місцевий бюджет громади і розчиняються в кишенях ненаситних корупціонерів.

Громадська організація «Конгрес захисту українських земель» виявила безліч грубих порушень законів України золочівським (у минулому — гнідинським) сільським головою Олександром Лазаренком та його «слухняною командою», які сміливо порушують законодавство України під прикриттям різних державних службовців та правоохоронних органів.

 

Саме під таким «надійним дахом» Олександр Лазаренко за свою багаторічну діяльність навчився закривати порушені кримінальні справи, які стосуються безпосередньо його «досягнень». 

 

Неодноразово мої статті, що розкривають земельні махінації, зловживання з коштами місцевого бюджету, грубе й систематичне порушення законів України Олександром Лазаренком, друкували в різних засобах масової інформації, в газетах, у Facebook та на YouTube.

 

Але на жодну публікацію, яка містить детальну інформацію про корупцію в Золочівській сільській раді під керівництвом її очільника Олександра Лазаренка, ніяк не зреагували правоохоронні органи, хоча, згідно з законодавством України, повинні були це зробити!

 

Окрім того, в Золочівській сільській раді оприлюднюють далеко не всі рішення сесій та проєкти рішень сесій у встановлені законодавством України терміни.

Це також свідчить про різні махінації золочівського сільського голови Олександра Лазаренка, бо народу, мабуть, на думку Лазаренка, не все треба знати. Сотні мільйонів гривень бюджету Золочівської громади витрачають фактично на вітер. 

 

Значні порушення законодавства України — й на сільських цвинтарях Золочівської громади, де відбуваються захоронення не тільки місцевих небіжчиків, і, на моє переконання, не безкоштовно.

 

Золочівська сільська рада не виконує Закон України «Про поховання та похоронну справу», чим грубо порушує права мешканців Золочівської громади на отримання свідоцтва про поховання своїх родичів та свідоцтва про встановлення меморіальних пам’ятників та плит, оскільки не вносять дані до «Книги реєстрації поховань та перепоховань померлих громадян» та «Книги обліку намогильних споруд», згідно з пунктами 11,13 Наказу Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003 року №1113/9712 до «Порядку утримання кладовищ та інших місць поховань», що стосується майже кожної родини Золочівської громади. В майбутньому в мешканців можуть виникнути проблеми із законністю поховань їхніх родичів. 

 

Золочівський сільський голова Олександр Лазаренко всупереч законодавству припинив звітування про свою роботу на відкритих зустрічах із жителями громади.

 

На жаль, боротьба з таким беззаконням та грабунком у Золочівській територіальній громаді ведеться вкрай незадовільно, активність місцевих жителів далеко не достатня. 

 

Але слід зазначити, що почала активно діяти громадська організація «За розвиток Золочівської громади!», яка поставила за мету зробити Золочівську громаду та її мешканців заможними, викорінити корупцію в місцевій владі, забезпечити належний добробут селянам.

 

Золочівський місцевий бюджет дозволяє це зробити навіть у короткі терміни! Наприклад, необхідно відкрити та фінансувати з місцевого бюджету програму «Здоров’я жителів громади», взяти на роботу лікарів різного профілю, закупити відповідне обладнання та відкрити стаціонарне лікування в селі Вишеньки.

 

Для цього є новеньке, капітально відремонтоване приміщення, яке давно не використовується за призначенням у першу чергу з вини золочівського сільського голови Олександра Лазаренка.

 

Давно можна вирішити і питання з безперебійним забезпеченням електрики жителів Золочівської громади. 

 

Для цього, наприклад, можливо збудувати сонячні електричні станції та вітряки, для встановлення яких є дуже вигідні місця. Добрий сільський господар міг би ще й продавати цю електрику та збагачувати місцевий бюджет.

 

Реальних планів у ГО «За розвиток Золочівської громади!» багато, але золочівський сільський голова всіляко заважає їх реалізовувати, не хоче співпрацювати з громадським діячами та місцевими волонтерами, які вже на сотні мільйонів гривень передали матеріальної допомоги Збройним силам України, надавали та надають посильну допомогу дітям та мешканцям Золочівської громади за своїми багатьма цільовими програмами.

Робота очільника Золочівської громади Олександра Лазаренка та його «команди підданих» далеко не відповідає вимогам сьогодення, нормам моралі, законодавству України, яке вони систематично та грубо порушують упродовж багатьох років.

 

Громада бідніє, а члени родини Олександра Лазаренка стали офіційними мільйонерами. Мільйонні статки підтверджує сам Олександр Лазаренко у своїх деклараціях, поданих ним до НАЗК за останні три роки. 

 

Що ж робити таким українським селам, як у Золочівській громаді, де люди бідують, а місцеві сільські голови — жирують?!

 

Останнє слово, розумне й виважене, нарешті повинен сказати кожен громадянин України під час місцевих виборів і більше ніколи не доручати таким горе-керівникам своє благополуччя, своє багатство, своє майбутнє і майбутнє своїх дітей.

 

А відповідні державні установи та правоохоронні органи вже сьогодні зобов’язанні в ім’я Конституції та законів України, в ім’я розвитку, благополуччя та процвітання української нації, надто в цей надзвичайно напружений та нелегкий для всього народу час, негайно відреагувати на це беззаконня. 

 

Нехай українське прислів’я: «Чому бідні — бо дурні, чому дурні — бо бідні» більше ніколи не характеризує українців!