Меріл Стріп — 75. Найкращі ролі голлівудської легенди

22 червня Меріл Стріп виповнилося 75 років.

 

На її рахунку — нагороди Каннського та Берлінського фестивалів, по дві премії BAFTA та Гільдії кіноакторів США, по три «Оскари», «Еммі» та премії «Супутник», а також дев’ять «Золотих глобусів», що є абсолютним рекордом.

 

Кар’єра, яка почалася 1977 року, виявилася справді великою.

 

Найкращі ролі іменинниці — різні й талановиті. Ось деякі з них.

 

«З Африки» (1985). Меріл зіграла Карен Бліксен, яка вирушила в подорож до Кенії, де чоловік-підприємець вирощує каву. На неї чекає справжнє кохання.

 

Стріп отримала не найвдаліший матеріал для роботи, оскільки її героїня спочатку прописана у сценарії досить поверхово, але вичавила з персонажа максимум емоцій.

 

«Смерть їй личить» (1992). У цій стрічці акторці дісталася роль бродвейської зірки Медлін Ештон, яка прийняла еліксир вічної молодості й потрапила в химерний любовний трикутник.

 

Ця сатирична чорна комедія з елементами фантастики сподобалася критикам — багато в чому завдяки тому, що Стріп продемонструвала в картині ще й великий талант до самоіронії.

 

«Сумнів» (2008). Меріл зіграла сестру Елозіус — ортодоксальну шкільну директорку та захисницю чернечих традицій, що постала перед важким моральним вибором.

 

Укотре журналісти відзначили унікальний талант Стріп до перевтілення: мабуть, саме після «Сумніву» остаточно стало очевидним, що діапазон таланту Меріл безмежний.

 

«Мости округу Медісон» (1995). Головна роль — дружина фермера та матір двох дітей Франческа Джонсон, у якої зав’язується пристрасний, але приречений бути недовгим роман із приїжджим фотографом.

 

Зіграти просту, навіть пересічну людину, яку раптово охоплюють складні почуття, — це велике мистецтво, і Стріп, за загальним визнанням, бездоганно відчула свій образ.

 

У фільмі «Диявол носить Prada» (2006) вона зіграла головну редакторку модного журналу Міранду Прістлі — гордовиту та деспотичну.

 

Стріп у цій ролі одночасно і захоплює, і змушує себе ненавидіти, що, ймовірно, є найвищим акторським завданням, коли йдеться про образ антагоніста.

 

«Примадонна» (2016). Тепер це Флоренс Фостер Дженкінс — світська левиця, яка стала оперною співачкою за повної відсутності музичного слуху.

 

Трагедія на межі фарсу, фарс на межі трагедії — Меріл Стріп спритно балансує на цій ледь помітній грані, що дозволяє її майстерності розкритися з невидимих сторін.

 

«Серпень 2013». Це Вайолет Вестон — голова великої родини, яка після зникнення батька вперше за довгий час збирається разом в одному будинку, щоб раз і назавжди з’ясувати стосунки.

 

У цьому фільмі Стріп, як і завжди, «не знає меж професії», показуючи на екрані сильну і цілеспрямовану героїню, що перебуває на межі безоглядного кохання та патологічного егоїзму.

 

«Джулі та Джулія: Готуємо щастя за рецептом» (2009). Джулія Чайдл — американський шеф-кухар французької кухні, яка в 50-х роках жила в Парижі під невсипущим наглядом спецслужб США.

 

На думку журналістів, акторська гра Стріп стала ключовим інгредієнтом, що перетворив фільм на один із найкращих байопиків (фільм про життєвий шлях знаменитої чи не дуже особистості).

 

«Залізна леді» (2011). Це роль прем’єр-міністра Великої Британії Маргарет Тетчер, яку боялися, поважали, любили та ненавиділи приблизно в однакових пропорціях.

 

Складно уявити, що хтось інший міг би взятися за роль однієї з найбільш обговорюваних і суперечливих жінок в історії. Стріп — узялася, продемонструвавши, що здатна відтворити навіть британський акцент.