Ціни на продукти харчування — тема дня для кожного пересічного українця.
Адже продовольчі товари займають вагому частку споживчого кошика (43%), який у свою чергу використовується для розрахунку індексу інфляції.
Недорогі продукти харчування вгамовували інфляцію впродовж останніх місяців: Держстат у травні зафіксував зменшення цін відносно аналогічного місяця 2023 року на яйця (на 35,6%), соняшникову олію (на 14,2%), овочі (17,4%) та цукор (14,2%).
В цілому ж, споживчі ціни у травні 2024 року порівняно з аналогічним місяцем попереднього року зросли на 3,3% (у квітні цей показник був 3,2%).
Це мінімальне значення з жовтня 2020 року, коли річна інфляція становила 2,6%. Найбільше порівняно з травнем 2023 року здорожчало масло вершкове — на 15,1%.
Трохи менше це стосується фруктів (+8,7%) та молока (+7,9%). Сир додав у ціні 7,4%, хліб — 6,5%. Риба додала в ціні 5,4%, м’ясо і м’ясопродукти — 2,9%. Але вже до кінця червня ситуація може різко змінитись.
Урядовці не повідомляють, коли припиняться планові та аварійні відключення світла, з 1 червня вагомим чинником стало і подорожчання вартості електроенергії майже на 64% (відтепер новий тариф становитиме 4,32 грн/кВт).
Він діятиме для всіх незалежно від обсягу споживання і передбачений до кінця квітня 2025 року. Все це боляче вдарить по економіці, зокрема по виробництву продовольства.
«Відключення електроенергії призведе до зменшення обсягів виробництва та підвищить собівартість виробництва продовольства через заміну централізованого постачання більш дорогими альтернативними джерелами», — прогнозує Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму в Мережі захисту національних інтересів «АНТС».
Пекарі першими назвали і нові ціни, і ризики такої ситуації. «Вартість хліба може зрости на 25-30% унаслідок подорожчання борошна нового врожаю та через відключення електроенергії, адже у виробників з’являється потреба у використанні генераторів та пального для генерації енергії», — заявив президент «Всеукраїнської асоціації пекарів», директор ТОВ «Київхліб» Юрій Дудченко.
Незважаючи на те, що пекарні — це критична інфраструктура, аварійні відключення там усе ж відбуваються, і далеко не всі виробники хліба мають генератори.
«В червні на 10% вже здорожчає хліб простої рецептури», — додає пан Дудченко.
Адже вартість електроенергії у собівартості хліба простої рецептури становить 50 копійок, а при виробництві на генераторі — 1,5 грн.
Виробники курятини та яєць не називають нових цін на свою продукцію, але попереджають: відключення світла на птахофабриках нині подекуди тривають від 7 до 10 годин, і це вкрай небезпечно для технологічного процесу виробництва. Крім того, виробники комбікормів узагалі не мають генераторів, тож можливості годувати птицю можуть бути обмежені.
«Використання резервних джерел живлення не лише суттєво збільшує собівартість виробництва продукції, а й підвищує ризики втрати поголів’я птиці внаслідок можливих збоїв у роботі», — попереджає виконавчий директор асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко.
Якщо птахівники понесуть збитки через відключення електроенергії, вони будуть змушені закладати певну націнку як фактор компенсації за зменшення обсягів виробництва. І це також позначиться на цінах.
Практично всі виробники продуктів постали перед вибором: або підвищити ціну, або скоротити виробництво, або навіть закрити свої підприємства через неможливість працювати на альтернативних джерелах живлення.
Насамперед у жорстких умовах опинилися ті, хто випускає продовольчу продукцію, яка потребує охолодження. Незважаючи на те, що продуктові ритейлери VARUS, NOVUS та Auchan мають генератори і поки що не демонструють стрибка цін, вони таки скорочують кількість продуктів з коротким терміном та таких, що потребують холодильного обладнання: молочних товарів, морозива та готової їжі.
«Відключення світла та здорожчання електроенергії додасть від 5 до 20% до собівартості продуктів харчування, що спричинить підвищення ціни кінцевої продукції», — попереджає Ілля Несходовський.
Продукти, які можна споживати в сирому вигляді, в короткостроковому періоді все ще залишатимуться дешевшими, ніж минулого року.
Проте в другому півріччі 2024 року ціни на них зростуть через менший за очікуваний врожай, попереджає Національний банк України у своєму інфляційному звіті за березень 2024 року.
Антон Болдирєв, директор департаменту казначейсько-інвестиційних послуг АТ «Укрексімбанк», очікує за підсумками 2024 року прискорення зростання цін до близько 8-9% в річному вимірі.
Тиснутимуть цього року на індекс споживчих цін іще декілька факторів, зокрема, можливе зростання курсу долара. Чи буде дефіцит товарів? Чи купувати мішок борошна, як це робили в 90-х? Такого експерти не очікують навіть за найнегативнішого сценарію.
«Ми просто знову побачимо збільшення частки імпорту, зокрема польських продуктів харчування», — запевняє пан Несходовський.
А от хто зберігає спокій, так це заклади громадського харчування. Понад два роки повномасштабної війни з періодичними блекаутами загартували рестораторів, і вони готові до всіляких несподіванок.
Для невеличких кафе (типу кав’ярень на 3-5 столиків) різниця в собівартості електроенергії на генераторах (93 грн) та на традиційній генерації (90 грн) — несуттєва. Тобто мінімальна.
Заклади харчування ще в 2022-му убезпечили себе на випадок жорсткого блекауту: на додаток до електричних купили газові плити з балонами.
Великі ресторани потребують більше витрат, більших генераторів, тож для них собівартість електроенерії становить 200-250 грн роботи генератора на годину, не беручи до уваги ще й мастила та витрати на обслуговування.
«Умовно кажучи, співвідношення витрат на традиційну генерацію електроенергії та на отримання електроенергії за допомогою генератора становить 1 до 2,5 чи до 3», — пояснює «кухню» ресторатор Максим Храмов. Собівартість чашки кави в ресторані — 15 гривень, а продають її за 60.
«Але за умов відключення електрики ресторації не будуть піднімати ціну. Навіть за собівартості чашки кави у 30-35 грн заклади продаватимуть її за ті ж 60 грн, зменшуючи свій маржинальний прибуток», — переконаний підприємець.
Масові відключення світла не є новиною для власників кафе, які до цього добре підготувались.
«Система закладів харчування продемонструвала чудеса виживання. І буде продовжувати свій розвиток», — оптимістично прогнозує пан Храмов.
