Любителі печива і сала: в Україні обжились екзотичні папуги Крамера

Ще взимку 2024 року українську мережу сколихнула звістка про появу яскравих папуг у Чернівцях.

 

Сьогодні деякі користувачі почали перейматися долею пернатих, адже в Україні якраз спостерігається мінлива погода й «бідолахи можуть загинути»!

 

Але з цим видом не все так просто, як може здатися на перший погляд.

 

Папуга Крамера — екзотичний вид, який витримує морози до -20°C та не є вибагливим у їжі, що дозволяє йому жити в багатьох країнах: Британії, Німеччині, Франції, Нідерландах, Швейцарії тощо.

 

Та оскільки цей вид родом не з Європи, а з Південної Азії та деяких районів Африки, виникає питання, як він міг опинитися в інших країнах. Відповідь проста: домашні улюбленці. 

 

Традиція утримування папуг Крамера в неволі існувала ще за часів монархів, для яких наявність цих птахів вважалася ознакою розкоші.

 

Сьогодні ж це можливість отримати балакучого та яскравого друга, що за найменшої нагоди лізтиме до вашої миски, де їжа завжди смачніша, ніж якісь там спеціальні корми. 

 

Та часто стається так, що папуги тікають на волю, як, наприклад, у Франції, де налічується три ядра поширення цих пташок, і всі вони розташовані біля аеропортів: пернаті банально вилітають з кліток при перевезенні та заселяють найближчі дерева. 

 

У Британії причиною «вторгнення» папуг став спалах орнітозу з 1930-х по 1950-ті роки: оскільки ця хвороба передається від птахів до людей та може призвести до пневмонії, люди злякалися за своє здоров’я, тому почали випускати папуг Крамера на вулиці Лондона, де вони згодом дуже непогано влаштувалися.

Бідних дятлів можуть потіснити нові «завойовники».

 

В Україні історія та сама: вперше цього пернатого помітила любителька птахів Лариса Гамчук ще в 2017 році на Київщині, а розповіла про це аж за три роки, коли зрозуміла, що папуга обжився на волі.

 

«Успішно адаптувався і прекрасно почувається. Любить печиво і сало. Став дружелюбніший, ніж раніше. Цього року агресію проявляє лише до котів. Коли бачить небезпеку — голосно репетує. Любить компліменти», — поділилася жінка своїми спостереженнями у спільноті «Птахи України».

 

У Чернівцях цей вид з’явився у 2019 році та досі існує, судячи з усього, збільшуючись у кількості. На превеликий жаль, точну кількість та відсоток зростання популяції назвати неможливо, адже в містах України немає ініцатив, які б вели підрахунок птахів, крім Львова, де орнітолог Андрій Бокотей займається цим зі своїми колегами, і то за власний кошт.

 

Також він думає, що папуга Крамера вже перейшов від розряду несподіваного гостя до представника виду української фауни, адже птах не може існувати на певній території впродовж років, не створивши при цьому гнізда, в якому житиме.

 

Та, попри поповнення українських видів, орнітологів непокоїть те, що папуги Крамера можуть потіснити синиць, повзиків, шпаків, дятлів та інших пташок, які живуть у дуплах. Чернівчанці Тетяні Гавриловій вдалося зняти на камеру бійку між дятлами та папугами в місцевому парку.

 

«Двоє зелених гадів вигнали дятлів із дерева і, можливо, з дупла. У момент зйомки несподівано налетіли на дятлів», — каже жінка.

 

Орнітологиня Ганна Кузьо пояснила, що у парках птахи вразливіші, ніж у лісі, адже там менше дупел, які можуть заселити синиці, дятли чи повзики.

 

Ці птахи мало того що вибагливі до місця гніздування, так ще й отримали конкурента, до якого не звикли.

 

Але, з іншого боку, маємо сирійського дятла, що прилетів до України менш ніж 100 років тому й вдало адаптувався за цей час.

 

Отже, орнітологам складно спрогнозувати, який довготривалий вплив матиме присутність папуг Крамера на українську фауну. Для цього потрібно робити дослідження, а також змінювати звички людей, які так і пхають хліб птахам до дзьоба.

 

В Амстердамі за підгодівлю птахів доведеться сплатити штраф у 70 євро, а в парках Лондона ставки з пернатими обмежені огорожами, аби люди не лізли «допомагати» пернатим.

 

Адже від вживання хліба вони втрачають імунітет і при контакті з птахами-мігрантами переймають на себе пташиний грип, від якого й гинуть.

 

«Минулого року навесні ми кільцювали лебедів в Івано-Франківську на Німецькому озері, а восени колеги повідомили, що частина цих лебедів загинула. І загинула з однієї простої причини — місцеве населення інтенсивно підгодовувало їх хлібом», — каже орнітолог Андрій Бокотей.

 

Тому орнітологи застерігають від годування птахів без нагальної потреби та продовжують слідкувати за папугами Крамера, яким їжі в нас поки що не бракує, як і місця для гніздування. Що буде далі — покаже лише час. 

 

Олеся МАЗУРКОВА