Віднедавна у чоловічої збірної України з волейболу — новий головний тренер. А разом з ним з’явилися у команди й нові клопоти. Одразу семеро виконавців, які за попереднього наставника Угіса Крастіньша становили кістяк команди, не приїхали до табору збірної для підготовки до стартових поєдинків Золотої Євроліги-2024.
67-річний аргентинець Рауль Лосано, який на тренерському містку «синьо-жовтих» змінив латвійського наставника, каже, що шокований таким ставленням волейболістів до своєї національної команди. «Я був упевнений, що таке неможливо у принципі, а в країні, яка третій рік перебуває у стані війни, й поготів. Адже я приїхав сюди, щоб допомогти українцям, щоб ще більше підняти престиж цієї країни на міжнародній арені. І раптом таке», — дивується Лосано.
Ситуація й справді виглядає дивно і непривабливо. Емоції, як-то кажуть, б’ють через край. Президент ФВУ Михайло Мельник називає дії гравців саботажем, а самих хлопців, які не приїхали до збірної, — зрадниками. При цьому очільник федерації зізнається, що ситуація з «саботажем» тягнеться майже рік, а пояснити Лосано, що коїться, не виходить.
Олег Плотницький — лідер і капітан того колективу, що грав під орудою Крастіньша, як і низка його майстровитих партнерів по збірній, відповів відмовою на виклик ФВУ. За його словами, основна причина — повна відсутність комунікації між волейболістами та керівництвом ФВУ.
«У компанії людей, які прагнуть кудись дійти і щось досягнути, має бути комунікація. Якщо її не буде, як ми можемо зрозуміти один одного і чогось досягти? Всі мають прийти до одного цілого. Ніхто не хоче нашкодити результатам збірної, але нашу думку мають чути», — пояснив Плотницький.
За словами гравця італійської «Перуджі», ніхто не запитав волейболістів, у чому причина їхнього неприбуття до збірної. «Якщо не приїздять до збірної одразу семеро основних гравців, маєш поцікавитися, що сталося. Результати збірної росли, рейтинг збірної суттєво піднявся. Усе працювало. А потім в один момент — проблеми. Згоден, що не той час обрано для суперечки, однак ми хочемо, щоб нас почули», — каже Плотницький.
При цьому Михайло Мельник зізнається, що саботувати збірну окремі гравці почали відтоді, коли стало відомо, що ФВУ не буде продовжувати співпрацю з Крастіньшем. І дехто з гравців прямим текстом говорив, що не приїде до збірної, в якій не буде Крастіньша — тренера, який, за словами керівника ФВУ, привніс у збірну європейський дух.
У нового тренера — нові правила. Рауль Лосано вважає, що ФВУ ухвалює абсолютно правильне рішення, коли порушує питання про дискваліфікацію гравців, які не їдуть до збірної. «Ці волейболісти самі ухвалили таке рішення і самі за нього мають відповідати», — наголошує аргентинський фахівець.
Мельник пояснює, що на тих, хто не прибув до збірної, очікують санкції. В регламенті ФВУ чітко написано, що гравець, викликаний до збірної України, зобов’язаний з’явитися на збори. І навіть якщо хвороба чи травма — хворі волейболісти мають приїхати на збір, а вже лікар національної команди визначає стан готовності волейболіста до тренувань.
На гравців українського чемпіонату може чекати дискваліфікація, термін якої повинен визначити виконком ФВУ, а легіонерам планують відмовити в погодженні трансферів, без яких їхні клуби не зможуть їх заявити в національні чемпіонати.
Зауважимо, що у складі «Перуджі» Олег Плотницький у нинішньому сезоні став чемпіоном Італії. І на основі свого італійського досвіду він запитує: «Ну чому в Італії я можу поговорити після гри з президентом клубу, тренером, спонсором?! У чому зрада? Я просто побачив, як це працює в інших, і, природно, хочу, щоб так було і в нашій збірній. Має бути діалог, компроміс, проста повага».
Водночас Рауль Лосано, котрий, до слова, раніше тренував збірні Китаю та Ірану, а нині очолює один із японських клубів, наголошує: «Я багато років працюю у волейболі, постійно тримаю контакт із людьми і завжди відкритий для спілкування з кожним гравцем. Тому не треба передавати мені якусь інформацію через третіх осіб. Приїжджайте, дзвоніть, говоріть. Двері відчинені для кожного гравця, який є патріотом своєї країни та готовий боротися за її прапор. Для тих, кого не треба просити і хто розуміє важливість та значення національної збірної».
