Ошийник Cotia перекладає звуки котів на людську мову: його нещодавно розробили у «Львівській політехніці».
Ґаджет працює за технологією фітнес-браслета, а також дає рекомендації щодо догляду за улюбленцем.
Про це Суспільному розповів Андрій Михайлів — аспірант університету «Львівська політехніка» і співзасновник проєкту.
Стартапери університету розробили комфортний для кота дизайн і форму та вже випробовують прототип зі своїми улюбленцями.
«Ошийник дає краще розуміння тварини. Ключова перевага, що ви можете на відстані знати, що з твариною. Наприклад, ви поїхали на море, залишили тварину на своїх знайомих і за станом дивитесь, чи вона достатньо грається, чи не стресує, чи її вчасно годують. Усі ці звуки опрацьовує ошийник і передає на сервер. Наприклад, що кіт їсть — тверда чи волога їжа, різні звуки, що показують радість, тривогу, або звук, який кіт видає при небезпеці або бійці», — каже Андрій Михайлів.
За допомогою штучного інтелекту система аналізує звуки кота, а результат відображається у спеціально розробленому додатку.
«У нас будуть візуальні зображення різних станів: агресія, нейтральний, що тварина просто вас кличе, буде також підпис українською та англійською. Ви зможете змінювати це в налаштуваннях, також побачити статистику. Наприклад, будете бачити, чи за останню добу ваш кіт переживав, чи більше вас кликав», — розповідає співзасновниця проєкту Ірина Іськович.
Як пишуть на сайті «Львівської політехніки», ідея створити ошийник з’явилася в Андрія ще в 2020 році, коли він писав дипломну роботу. Тоді стартапер зрозумів, що ідея виглядає прибутковою, почав аналізувати дослідження, конкурентів і зацікавленість користувачів у такому продукті.
«У мене вдома в селі чотири коти, і я все життя стежив за тим, що з ними коїться, й іноді, власне, не міг зрозуміти, чи з котами все гаразд, адже неможливо бути впевненим у своїх навичках розуміння тварини», — згадує Андрій.
У команді стартапу наразі п’ятеро людей, зокрема кілька студентів-фрілансерів: троє третьокурсників бакалаврату «Систем штучного інтелекту» у «Львівській політехніці» — Софія, Ірина та Максим, а Олег — першокурсник «Комп’ютерних наук» у Польсько-японській академії (PJATK).
«Загалом ми покриваємо наші мінімальні потреби з розробки пристрою, але якщо є зацікавлені дата-майнери та дата-аналітики — ми були б не проти зв’язатися з ними», — говорить Андрій Михайлів.
Він має трирічний стаж як net-розробник, працює та вчиться в аспірантурі на кафедрі систем штучного інтелекту Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка».
Після завершення бакалаврату освітньої програми «Інженерія програмного забезпечення» захищав диплом на тему «Ошийник із мікрофоном для визначення стану кота за голосовим сигналом».
Потім була магістратура програми «Системи штучного інтелекту»: там дипломна називалася «Визначення стану кота за голосовим сигналом».
Зараз, окрім роботи й навчання, Андрій працює над дисертацією «Інформаційна технологія визначення фізіологічного стану тварини за звуковими сигналами на основі методів глибинного навчання».