Документальними кадрами окупації Львова у роки Другої світової війни розпочинається художній фільм «Інший Франко», прокат якого стартував 8 лютого.
Місто вже 1 вересня 1939 року бомбардували повітряні сили Третього рейху, 12 вересня фашистське угруповання почало його штурмувати.
А 17 вересня на територію Польщі ввійшла інша окупаційна армія, і вже 22 вересня генерал Лянгнер, який тримав оборону міста від нацистів, змушений був підписати «Протокол про передачу Львова військам радянським».
Такий зачин ігрового кіно про молодшого сина Івана Франка у дні сучасної повномасштабної російсько-української війни дає можливість разом з героями фільму по-особливому проживати пунктирно згаданий минулий період, коли на початку ХХ століття була надія на незалежність України, яку впродовж десятиліть московія все ж змогла придушити репресіями і зброєю.
У теперішньому часі і кадри з екрана спонукають нарешті перемогти ворога.
Зйомки «Іншого Франка» проходили у Львові і Києві. Завершилися ще 2020 року. Кінострічка про Петра Франка — співзасновника «Пласту», авіатора, ученого, першого директора музею свого батька у Львові — спочатку через пандемію коронавірусу, а потім через напад на Україну 24 лютого 2022 року дійшла до кінотеатрів тільки тепер.
Наймолодшого сина Каменяра у віці від 40 до 51 року зіграв відомий актор театру і кіно В’ячеслав Довженко.
У неювілейний день його народження у Франків дім несподівано завітав імпозантний Андрій Грищук зі шрамом на обличчі, з яким головний герой і його дружина Ольга знаються ще з часів «Пласту». Виконавець цього вигаданого персонажа — так само добре впізнаваний Ахтем Сеітаблаєв.
Цих двох героїв доля звела невипадково: їм є що згадати з минулого. Проте майбутнього українських діячів радянська влада позбавляє.
Ця підступність поступово проявляється, коли глядач бачить Петра Франка люблячим батьком і чоловіком, який рятує інших від терору «совєтів» у Харкові і Львові.
На Петра Франка радянська влада мала багато компромату. Чого тільки вартий напис на зброї: «Петру Франку від Симона Петлюри»!
У Харкові, в Інституті прикладної хімії, Петро Франко працював над проблемами збереження та переробки молока та молокопродуктів кілька років, і в 1933-му.
Його робота була важливою, щоб не дати людям померти з голоду. Вченому пропонували радянське громадянство, але він відмовлявся.
У 1936 році як польський підданий був змушений протягом доби залишити радянську Україну, надавши розписку про нерозголошення відомостей про побачене. І про це згадується у фільмі.
І в реальності, і в кіно у 1941-му НКВС забрав Петра Франка саме в день його народження — 28 червня. Ніхто не знає достеменно подальшої його долі.
Відносно нещодавно стало відомо про телеграму від 6 липня того року, яку з Києва надіслав у москву нарком (міністр) державної безпеки УРСР Павло Мешик наркому державної безпеки СРСР Всеволоду Меркулову.
Сповіщали, що за наказом Хрущова арештовано Кирила Студинського, Петра Франка та оперного співака Михайла Донця. Йдеться про розстріл і резолюцію «за» з підписом Берії.
Фільм «Інший Франко» режисерів Ігоря Висневського та Віталія Малахова за сценарієм Тараса Боровка та Дмитра Наумова спонукає згадати непросту українську історію.
Дружину Петра, Ольгу, грає Надія Левченко. Доньок — Іра Кудашова та Яна Коверник. У кінострічці звучить саундтрек «Розпрощався стрілець» у виконанні львівської вокальної формації «Піккардійська Терція».
