Коли вже Багачеве? На Черкащині демонтували пам’ятник радянському генералу Ватутіну

У місті на Черкащині, яке все ще має радянську назву Ватутіне, на привокзальній площі нарешті демонтували пам’ятник одіозному радянському генералу Миколі Ватутіну.

«Дозвільного документа на демонтаж наша громада чекала 6 місяців. І нарешті було отримано наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 16 січня цього року. Звільняючись від усього російського, ми очищуємо наш простір від ворожого впливу та наближаємо Перемогу», — наголошують у Ватутінській міській раді.

Нагадаємо, ще у вересні минулого року Комітет із питань місцевого самоврядування Верховної Ради України підтримав рішення місцевої громади про перейменування міста Ватутіне на історичне Багачеве. Щоправда, поки місто все ще носить стару назву.

Як розповідають члени комісії з перейменування міста Ватутіне, збір пропозицій щодо нової назви проводився впродовж двох місяців. Найбільшу кількість голосів набрала назва Багачеве. Адже це історія цього краю.

На другому місці була існуюча назва, а на третьому — Кобзареве. Серед пропозицій перейменування були ще Благовісне, Добродар та Європейське.

Йдеться про колишнє шахтарське місто обласного значення за 100 кілометрів від Черкас у Звенигородському районі.

Його почали будувати в 1947 році біля села Багачівка. В місті також є залізнична станція Багачеве.

Хто такий Ватутін? Свого часу генерал армії, герой радянського союзу «прославився» невмілим і вбивчим керівництвом військами, яке призводило до величезних втрат серед особового складу.

Брав активну участь у спецопераціях проти залишенців армії УНР і повстанців Холодного Яру.

«Під час битви за Дніпро, участь у якій брав 1-й Український фронт, очолюваний Ватутіним, до бойових дій масово залучали «чорну піхоту» — нашвидкуруч мобілізованих, ненавчених і неспоряджених українських чоловіків, яких кидали на загибель під час форсування ріки восени 1943 року», — зазначають в Українському інституті національної пам’яті.

Також тисячі добре вишколених бійців повітрянодесантних військ загинули під час невдало спланованої Букринської десантної операції.

На Букринському плацдармі та в боях за Київ загинуло близько 647 тисяч бійців.

Інші дослідники називають меншу цифру — 400 тисяч. Сталося це протягом півторамісячних боїв».

Інститут нацпам’яті констатує, що похорон генерала 1944 року був найбільшим у воєнний час в СРСР — прощання тривало три дні, поховали небіжчика поблизу будівлі Верховної Ради в Маріїнському парку. Згодом спорудили помпезний надмогильний пам’ятник, який нарешті 9 лютого 2023 року демонтували. Петицію з вимогою такої дії ще у 2020-му підтримували понад 10 тисяч містян.

КИЇВ І ХАРКІВ

Рішенням позачергової сесії Харківської міської ради перейменували 65 топонімів, назви яких були пов’язані з росією та її союзниками.

Зокрема, вулиця Пушкінська відтепер носить ім’я українського філософа XVIII століття Григорія Сковороди.

У процесі дерусифікації і деколонізації та з метою увіковічнення українських Героїв у столиці перейменували та найменували ще 29 об’єктів на пленарному засіданні Київської міської ради більшістю голосів депутатів.

Столиця другий рік активно наповнюється українськими топонімами.

Так, скверу в центральному Печерському районі присвоєно ім’я Дмитра «Да Вінчі» Коцюбайла.

Він став першим добровольцем, кому за життя присвоїли звання Героя України. На жаль, загинув 27-річним минулого року.

Отримала назву Героїв Чернігова площа у Деснянському районі (ближчий до кордону столичної і північної областей).

З’явилися на мапі столиці вулиці: Чорних Запорожців, Праведників, Мрії, дисидента і державотворця Михайла Гориня, поета-захисника Гліба Бабіча, композитора Миколи Мозгового, міністра внутрішніх справ Дениса Монастирського, Гетьмана Кирила Розумовського тощо.