Криворукі проти рукокрилих: у Полтаві люди викинули з 8 поверху сотні кажанів у зимовій сплячці

Ремонт балкона господарям квартири однієї з багатоповерхівок у Полтаві може вилитись у копійку: за загибель однієї рудої вечірниці з роду кажанів, які занесені до Червоної книги України як вразливий і зникаючий вид тваринного світу, передбачено компенсацію в сумі 743 гривень.

Загинуло 600 червонокнижних ссавців. Ще тисячу зоозахисникам удалось врятувати.

Розповідаємо подробиці цієї незвичайної історії.

Ссавцям із переломами кінцівок наклали лонгети

Полтавка Надія досі не може отямитися від шоку. Вирішила вона посеред зими відремонтувати балкон. Робітники почали знімати його обшивку, і звідти… посипались кажани.

— Летючі миші устилали пустоту між бетонними плитами і дерев’яним каркасом шаром не менше десяти сантиметрів, — розповідає нажахана жінка. –Займали всю площу балкона по висоті. А потім кажани почали лізти з-під дерев’яної підлоги… Ясно, ми перелякались, не знали, що робити, куди їх дівати. То стали згрібати їх совком. Бо це було щось страшне… Ми навіть не здогадувались, який «сюрприз» нас чекає.

Як виявилося згодом, у щілинах і пустотах балкона багатоповерхівки на вулиці Великотирнівській у Полтаві збиралась перезимувати зграя рудих вечірниць — так називається цей один з найбільших видів кажанів, сон яких потривожили посеред зими. Їх було щонаймеше 1 тис. 600 особин!

— На жаль, близько 600 з них загинуло. Вони просто впали з восьмого поверху на мерзлу землю й розбилися, оскільки були сонними і не встигли розкрити крил, — розповіла фахівець Українського центру реабілітації рукокрилих, що розташований у Харкові, Олена Шуленко.

— Наші співробітники, як тільки нам їх доставили з Полтави, всю ніч, а потім ще й день сортували їх за ступенем уражень. Якимось ссавцям, у яких були гематоми, забиття, надали первинну медичну допомогу. Тим, які мали переломи крил і нижніх кінцівок, наклали лонгети. Сподіваємося, їхні кісточки зростуться. Найтяжчих відвезли до ветеринарної клініки, де їм зробили рентген. У деяких таким чином виявили тріщини тазових кісток, у деяких — переломи хребта, інші проблеми опорно-рухового апарату. На жаль, частина з них не відчуває кінцівок. Їм даємо знеболювальні препарати й спостерігаємо.

За словами Олени Шуленко, Центр діє вже десять років, але вперше за всю його історію сюди доставили таку рекордну партію рукокрилих ссавців, яку вдалося врятувати.

Шпарини в будинках летючі миші сприймають за печери, де можна сховатись

— Чим пояснити те, що така величезна кількість кажанів набилася під обшивку балкона?

— Руді вечірниці — це мігруючий вид кажанів. Тварини колоніальні й дуже соціальні, які для зимівлі зазвичай обирають міста. Усілякі шпарини в будівлях вони сприймають за келії печер, тому забиваються в них цілими колоніями й засинають до весни. Це норма. Ненормально, що їх викидають сонними на мороз із висоти.

Рудими вечірницями земля
під будинком була буквально всипана.

— Як ви думаєте, господарі тому й почали розбирати балкон, що чули там писк і шарудіння?

— Я не можу відповідати за господарів, але мені дивним видається ремонт балкона посеред зими. Навряд чи зараз, коли піднявся такий розголос навколо цієї історії, вони скажуть правду, тим паче, що загиблі рукокрилі занесені до Червоної книги і за їх знищення передбачено покарання. Насправді для нашого колективу сьогодні це не головне питання, бо ми зайняті виходжуванням пацієнтів.

Попутно я дізналася від своєї співрозмовниці, що колектив «кажанячої клініки» у Харкові — це десять штатних одиниць, на які зараз припадає 4,5 тисячі кволих рукокрилих ссавців. Вони кожного уважно оглядають і кладуть до спеціальних кліток, у яких підтримуються необхідні волога і температура.

Це якщо кажани мають достатню вагу (нормальні вечірниці, наприклад, важать 28-30 грамів) і задовільний фізичний стан. Якщо ні, то зимова сплячка для них відміняється. До тих пір, доки вони не наберуть достатньої ваги, співробітники центру й волонтери будуть їх підгодовувати комахами та личинками жучків.

Я поцікавилась у Олени Шуленко віком полтавських вечірниць.

— За зовнішніми ознаками це достатньо молода група. Більшість особин, очевидно, з’явилися на світ минулого літа, — відповіла вона.

Живих від мертвих важко було відрізнити

Першими на допомогу вечірницям, якими був буквально всіяний газон під багатоповерхівкою, кинулися волонтери Українського центру реабілітації рукокрилих у Полтаві.

— Про те, що хтось викидає кажанів з балкона восьмого поверху, нам повідомили випадкові свідки цієї екзекуції, — розповіла представниця Центру в Полтаві Вікторія Вихор. — Ми підняли зоозахисників, вони поїхали їх збирати. До речі, 10 січня, коли це сталося, мороз на вулиці сягав 6 градусів, тому десятки нещасних ссавців розбилися від падіння з висоти або замерзли на смерть. А монтажники, як виявилось, ще й набили кажанами великий будівельний мішок і виставили його зав’язаним біля під’їзду. Волонтери просили їх складати вечірниць у коробки, але вони відмовились.

Наші представники взялися рятувати тваринок, які лежали на снігу, відігрівати їх. Живих від мертвих важко було відрізнити, адже кажани у стані зимового сну не рухаються, бо в цей час усі процеси життєдіяльності (температура тіла, дихання, серцебиття) знижені, щоб витрачалося менше енергії.

Група порятунку.
Фото надані Українським центром реабілітації рукокрилих.

Пані Вікторія терміново повідомила про НП до Українського центру реабілітації рукокрилих, а тим часом за допомогою однодумців перевезла їх у коробках до себе додому. Волонтери поробили у них дірочки для вентиляції й занесли їх на балкон.

Дуже оперативно, буквально за дві години після звістки про надзвичайну ситуацію, до Полтави приїхали фахівці з Харкова. Вони повантажили коробки з вечірницями до просторого багажника автівки й, не зволікаючи, вирушили у зворотному напрямку.

А волонтерка Анастасія Кольвах за рекомендацією Олени Шуленко повернулася до будинку на Великотирнівській і ще знайшла там близько десятка кажанів.

— Незрозуміло, чому господарі не викликали ніяких служб, не зателефонували нікуди. Але факт залишається фактом: серед зими люди прирекли беззахисних тваринок на погибель. Так не повинно бути, — говорить іще одна волонтерка, яка брала участь у порятунку рудих вечірниць, полтавка Катерина Овчаренко.

П’ють нектар, а не кров

За словами зоозахисників, усі 27 видів малих рукокрилих тварин, або кажанів, які живуть в Україні, занесені до Червоної книги та потребують охорони. А загалом у світі рукокрилих понад 50 видів (в Україні орієнтовно 30), і лише один з них відноситься до вампірів, але він розповсюджений на території від північної Мексики до центрального Чилі, Аргентини й Уругваю.

«Наші» кажанчики — комахоїдні й п’ють нектар, а не кров. До білого одягу не чіпляються, у волоссі не застрягають, як говорять міфи.

Лікування постраждалих рукокрилих.

Зоозахисники закликають не турбувати рукокрилих, які можуть тимчасово оселитися на горищі чи балконі. Навесні вони самостійно покинуть «спальні місця».

— Взимку кажанів не можна випускати на холод, бо вони замерзнуть. Краще покласти тваринок у ящик з отворами і поставити на балкон. А за теплої погоди можна просто взяти в ганчірочку, винести на вулицю і випустити з витягнутої руки чи з якогось підвищення, на яке він може сам сісти, — радить Вікторія Вихор. — Летюча миша трошки потремтить, але це не від холоду — вона так розігріється, наче тракторець, набере температуру. Потім огляне простір, просканує його і полетить сама!

Той самий, злощасний балкон.

Олена Шуленко у таких випадках радить звертатися на гарячу лінію Українського центру реабілітації рукокрилих: 066-305-98-95.

За жорстоке поводження з тваринами, а тим паче червонокнижними, передбачено адміністративнуу відповідальність. Окрім того, законом визначено відшкодування завданих збитків.

У конкретному випадку може йтися про накладання штрафу на суму від 510 до 850 грн за особину та майже 445?тис. 800 грн відшкодування збитків загалом (743 грн. за кожного з 600 загиблих кажанів).

Поліція розпочала кримінальне провадження. Справу розслідують як жорстоке поводження з тваринами. Санкція статті — обмеження волі на строк від 1 до 3 років або позбавлення волі на строк від 2 до 3 років.