Цифри, що змінюють життя. Як дорожчають продукти в Україні
За останні роки в Україні помітно подорожчали базові продукти харчування. >>
Кабінет Міністрів ухвалив Національну стратегію доходів до 2030 року.
Трохи передісторії: 2004 року в Україні було скасовано оподаткування доходів громадян за прогресивною шкалою (від 10% до 40%), замість якої запровадили плоску шкалу ПДФО на рівні 13%.
У 2007 році її підвищили до 15%, а в 2011 році до неї додали ставку 17% — для тих, хто отримує доходи у понад 10 розмірів мінімальної зарплати, яку з 2015 року збільшили до 20%.
На сьогодні податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) в Україні базується на фіксованій ставці 18%, запровадженій у 2016-му.
У 2025—2027 рр. планується відновити прогресивну шкалу, майбутні параметри якої не уточнюються, але, як анонсували в уряді, будуть ширшими за попередні.
«Відновлення прогресивної шкали ставок з однією або двома значно вищими ставками ПДФО для частини доходу осіб з високими доходами, що перевищують встановлений законом рівень», — зазначено в документі заплановані зміни.
Мінімальний неоподатковуваний дохід замінять наданням персональної соціальної допомоги. Усі пільги з ПДФО переглянуть.
Тобто чим більші доходи, тим вищий процент потрібно віддати. Багатші мають платити більше, і ми знаємо, що прогресивна шкала оподаткування наявна в більшості розвинених країн.
Однак на практиці навіть у країнах ЄС, де сплата податків на рівні 35-40% — то «святе», визнають, що оподаткування доходів — найбільш шкідливий для економічного зростання податок, краще оподатковувати споживання та майно.
При слабких інституціях, як в Україні, прогресивна шкала стимулює збереження сірої економіки та небажання громадян показувати свою високу заробітну платню.
Перша реакція соцмереж на повідомлення про прогресивну шкалу оподаткування — конверти повертаються! Топменеджери компаній з потрійною енергією почнуть отримувати виплати через дивіденди та інші менш оподатковувані інструменти.
«Просте запровадження прогресивної шкали в оподаткуванні ПДФО без зміни інструментів адміністрування цього податку не є ефективним», — йдеться в документі.
Тож уряд обіцяє паралельно запровадити зміни до законодавства, згідно з якими контролюючі органи отримають можливість посилити контроль за доходами та витратами фізосіб за допомогою доступу до банківської інформації про рух коштів на рахунках.
Але насамперед потрібно було б провести реформу податкового адміністрування в частині забезпечення конфіденційності та захисту даних у системах Державної податкової служби (зокрема інформації, отриманої від платників податків і податкових агентів). Тож, як завжди: спочатку стіни ставимо, а потім — фундамент.
Ухвалення Національної стратегії доходів (НСД) на найближчі роки ще до кінця 2023-го було однією з вимог МВФ до України перед наступним переглядом чинної програми фінансування.
Хоча робота над документом тривала щонайменше кілька місяців, остаточно погодити його текст вирішили лише напередодні 2024 року.
Попри важливість документа, Мінфін не проводив відкритих обговорень своїх пропозицій з бізнесом та громадським сектором. Не будемо навіть говорити про сенс такого документа, коли немає стратегії зростання економіки та розвитку країни.
За останні роки в Україні помітно подорожчали базові продукти харчування. >>
Із хакерів Україна вперше в історії стягнула криптовалюту й передала її державі — понад 372 млн грн спрямували в управління АРМА. >>
Перший транш із 90-мільярдного кредиту макрофінансової допомоги в рамках підтримки України на 2026-2027 року сьогодні, 25 червня, Європейський Союз перерахував Україні. >>
5-й кластер — «Ресурси, сільське господарство та згуртованість» — вважається одним із найскладніших через масштаб необхідних реформ в аграрному секторі. >>
Унаслідок повномасштабного вторгнення росії, загальна сума підтверджених екологічних збитків, завданих Україні, перевалила за 7 трлн грн. >>
У Луцьку, на базі ПрАТ «Едельвіка», відбулася зустріч представників підприємств легкої промисловості України, де було обговорено дуже багато важливих питань галузі. >>