«Вони не можуть бути нейтральними»: Мінспорту намагається завадити росіянам виступити на Олімпіаді в Парижі

Головною спортивною подією нового 2024 року стане Олімпіада в Парижі.

А ключовою її інтригою буде приїзд представників росії та білорусі на ці Ігри.

МОК на їхню участь у нейтральному статусі вже дав добро.

Однак Українська держава обіцяє протистояти цьому факту в різний спосіб.

При цьому можливість бойкоту Україною цих змагань дуже низька.

Уже зараз зрозуміло, що таке рішення викличе в українському спорті вкрай неоднозначну реакцію.

Тому бойкот вважається винятковим заходом — на випадок, коли інші важелі впливу не спрацюють і якщо Україну в цьому питанні підтримають інші дружні держави.

А офіційне рішення щодо виступу українських олімпійців на Іграх-2024 вітчизняні чиновники обіцяють оголосити пізніше.

«Треба сказати, що це рішення передусім буде прийматися з холодною головою і в інтересах нашої країни. Першочергова задача для будь-кого з нас, для будь-кого зі спортсменів сьогодні — наша перемога у війні, наша боротьба за незалежність, і, звісно, ми будемо боротися далі», — заявив в. о. міністра молоді та спорту України Матвій Бідний.

Критерії невідповідності

В українському спортивному господарстві обіцяють працювати над тим, аби до Парижа доїхала якомога менша кількість представників країн-агресорів.

«Ми ще не зробили все можливе, щоб усунути представників країни-терориста від міжнародного спортивного руху, ми будемо продовжувати боротьбу далі», — обіцяє Матвій Бідний.

Зараз зусилля його відомства зосереджені на перевірці «нейтральності» росіян та білорусів, які отримують олімпійські ліцензії. Керівник вітчизняного спортивного міністерства підкреслює, що російські атлети, котрі отримують олімпійські ліцензії, не відповідають критеріям «нейтральності» Міжнародного олімпійського комітету.

У відкритому листі, котрий підписали українські спортсмени на знак протесту проти участі російських спортсменів на ОІ-2024, йдеться про те, що володарі олімпійських перепусток — Владислав Ларін, Заурбек Сідаков та Заур Угуєв — відкрито підтримують військову агресію проти України.

Також близькими до здобуття олімпійських ліцензій є ще низка російських спортсменів, які також відкрито підтримали війну проти України.

Серед них: тхеквондисти Максим Храмцов, Поліна Хан, Крістіна Адебайо, Георгій Гурцієв та Тетяна Мініна, дзюдоїсти Мадіна Таймазова, Інал Тасоєв, Арман Адамян, борець Абдулрашид Садулаєв.

Знані українські атлети наголошують, що спортсмени, які пропагують війну, не повинні змагатися на Олімпійських іграх.

«Допущення спортсменів країн-агресорів, які відкрито підтримують збройну агресію рф проти України, є порушенням фундаментальних етичних принципів, задекларованих Олімпійською хартією, чинною з 26 червня 2019 року, тому вважаємо, що будь-який формат участі спортсменів держав-агресорів є недопустимим», — ідеться у відкритому листі.

Свої підписи під зверненням залишили веслувальниця Анастасія Коженкова, фристайліст Олександр Абраменко, гімнаст Олег Верняєв, біатлоністка Олена Білосюк, легкоатлетки Наталія Добринська, Ольга Саладуха та Ярослава Магучіх, фехтувальниця Яна Шемякіна, дзюдоїст Георгій Зантарая, синхроністка Марта Фєдіна.

«Про які змагання будь-якого рангу може сьогодні йтися за участю атлетів з країни, яка творить геноцид українського народу? Як можна навіть уявити ці спільні змагання під олімпійським прапором, який виражає ідею об’єднання всіх мирних держав на змаганнях, коли триває загибель українських спортсменів, які захищають Україну, та відбувається знищення спортивної інфраструктури ракетами агресора?» — говорить олімпійський чемпіон-2018 Абраменко.

«Спорт — це не безлюдний острів»

Очільник Мінмолодьспорту Матвій Бідний зауважує, що принципово важливо, коли саме атлети закликають відсторонити агресорів від Олімпіади, адже саме атлети є головними на Олімпійських іграх, вони є взірцем олімпійських принципів та олімпійського характеру.

Керівник вітчизняного Міністерства молоді та спорту пояснює: «Спорт — це ж не окрема вирвана ділянка, не якийсь безлюдний острів, це частина суспільного життя, міжнародного життя. Яким чином спортсмени можуть бути нейтральними, якщо вони на сто відсотків залежать від своєї держави і від політики своєї держави? Коли вони фактично виховуються на російські криваві гроші, проходять підготовку завдяки їм?».

«Ви ж розумієте, що якщо хтось потрапить на цю Олімпіаду, повернеться з неї, ще й з медаллю, то він на наступний же день стоятиме на стадіоні з зет-свастикою поруч із путіним і використовуватиметься як інструмент російської пропаганди. У нас немає жодного сумніву з цього приводу. Спорт — це певний механізм пропаганди, механізм демонстрації потужності режиму, країни як такої. Тому говорити про те, що спортсмени є нейтральними... Вони в принципі не можуть бути нейтральними, а в росії особливо», — зауважує в інтерв’ю BBC Україна Матвій Бідний.

Водночас очільник Мінмолодьспорту наполягає, аби верифікація нейтральних спортсменів із росії та білорусі відбувалася за участі української сторони, а сам процес був відкритим та прозорим.

Критеріями ж оцінки «нейтральності», за пропозицією в. о. президента Федерації легкої атлетики України Ольги Саладухи, мають стати: обов’язкове засудження війни та путінського режиму й підписання відповідної антивоєнної декларації; відсутність в анамнезі спортсмена будь-яких мілітаристських настроїв чи прокремлівських заяв; як додатковий аргумент — готовність відмовитися від громадянства країни-агресора заради спорту.

Є різні механізми тиску

Тим часом планують в Україні тиснути не лише на Міжнародний олімпійський комітет. Ольга Саладуха пропонує вивести питання за межі «спортивної юрисдикції», за межі виняткової компетенції МОК і також зосередитися на персональних санкціях проти спортсменів, які підтримують російську агресію.

«Достатньо одного розпорядження на рівні французького уряду — й присутність агресора на паризькій Олімпіаді буде унеможливлена», — каже Саладуха.

Своє вагоме слово можуть сказати й міжнародні спортивні федерації. «У них є усі підстави виключити росіян зі свого складу за те, що Олімпійський комітет росії «анексував» тимчасово окуповані українські території. Наразі в багатьох федерацій немає такого бажання через вплив рф, але потужна кампанія за участю якнайбільшого числа всесвітньо відомих спортсменів і тренерів може це змінити», — зауважує очільниця ФЛАУ.

При цьому залишається і можливість судового оскарження рішення МОК.

Відомий спортивний юрист Юрій Юрченко подав позов до Міжнародного арбітражного суду в Лозанні (CAS) на рішення МОК, який дозволив нейтральним атлетам із росії та білорусі змагатися на Олімпійських іграх-2024 у Парижі.

Він просить заборонити допуск до Олімпіади, довічно, спортсменів, влади та президентів і загалом громадян країн-агресорів.

«Якщо за порушення антидопінгових правил їм усе це забороняли і їх відсторонювали, то міжнародні правила і кордони України і їх порушення є не менш важливими, цінними, ніж боротьба з допінгом у спорті. Тим більше, що допуск росіян до Олімпіади суперечить рішенням CAS, за якими FIFA та UEFA не допустили команди країни-агресора до участі в міжнародних змаганнях», — говорить спортивний юрист у своєму позові.