Замовлення виконано!

Так, завдання «господарів» щодо дискредитації Ірини Фаріон виконано устами Яніни Соколової у програмі «Рандеву».

Вона може бути задоволена собою і  розраховувати на щедру винагороду за свою роботу.

Для країни, що воює, яка стікає кров’ю, в якій щодень гинуть сотні українців, яку сплюндрували кацапи, цього ще недостатньо для зеленобобових — потрібен бунт Львівської політехніки.

Узагалі це виглядає дивно, що в Україні, навіть у такий трагічний час, незмінною є тема «кто на каком языке разговаривает».

Мова, як рана. І біда в тому, що ця рана в нас постійно піддається подразненням. Ніби спеціально все робиться, аби вона не гоїлась. І українці постійно сваряться на мовному ґрунті.

Очевидно, це протистояння вигідне владі. Адже тема функціонування української настільки глибинно болюча, що українці в процесі палких суперечок забувають, що від власть імущих потрібно вимагати: покращення життя, не підіймати до рівня космосу комунальні платежі, виводити зі злиднів рівень життя в Україні, щоб він був тотожним добробуту  мешканців західноєвропейських країн.

Ми ж прагнемо в Європу і мріємо про європейські цінності, про котрі нам постійно твердять наші можновладці. Але ж ні, ми досі вирішуємо питання мови.

Учергове посваривши українців між собою, влада на всіх рівнях задовольнилась і регоче в «Лізі сміху».

Замість того, щоб морально підтримувати дух та  об’єднавчу силу українців у бійні проти кацапів, вітчизняні  телеканали заполонили свій простір новим, штучним мовним скандалом. Хоча це питання не мало б бути актуальним сьогодні, його потрібно було вирішити ще 30 років тому.

Усім, кого образила програма Яніни Соколової за участі Ірини Фаріон, варто згадати інтерв’ю газеті «Україна молода» посла Естонії в Україні Герта Антеу, яке він дав ще в 2018 році.

Відповідаючи на запитання журналіста, що для естонців означає рідна мова, пан Антеу сказав: «Мова для нас, естонців, — найважливіше, найдорожче, що в нас є».

А щодо української мови посол Естонії зазначив, що необхідно піднімати статус української мови, і національним меншинам, котрі мешкають в Україні, необхідно усвідомити роль мови української землі. А це — основа розбудови держави, задоволення потреб нації та запорука забезпечення добробуту.

До речі, середня заробітна плата в Естонії становить 1 тис. 300 євро. Це більше, ніж у Польщі, Угорщині, Латвії. Ось що означає національна свідомість та гідність, котра віддзеркалюється у ставленні до мови.

Свого часу я мав нагоду ознайомитись із нарисами про давній побут українців, котрі поселились у Сполучених Штатах Америки. Характерною особливістю, за визначенням дослідників, є те, що українці люблять зустрічатись і багато спілкуватись.

Так було раніше, так є і зараз і в Україні, і поза її межами. І ті, хто виходять в ефіри радіо та телебачення, також основною своєю місією вбачають просто красиво поговорити. А от чи є від усіх тих розмов практична користь, зокрема і в посиленні державотворчої ролі української мови, — то вже питання десяте.

Зважаючи на замовний характер теми щодо мовного скандалу довкола патріотки, відомої вченої-мовознавиці Ірини Фаріон, авторка та ведуча програми Яніна Соколова, напевне, не сподівалась на підвищений інтерес до свого «Рандеву».

І миттєво всі телеканали, — особливо оперативно спрацювали «5 канал» та «Суспільне мовлення», — забули про те, що в Україні війна, що термін дії Верховної Ради закінчився 31 жовтня 2023 року; що особи, котрі збираються під куполом «парламентського цирку», — вже не депутати. Але голова ВР та його команда роблять вигляд, що працюють на благо України у поті чола.

Зазначу, що я  не маю на меті плюндрувати передачу Яніни Соколової про роль і цінність в Україні рідної мови.

Упевнений, Ірина Фаріон також погоджується із процитованим мною вище висловлюванням про роль мови корінного народу, титульної нації в розвитку держави посла Естонії в Україні, інакше вона як вчена-філологиня висловилася б по-іншому, завуальовано, аби не збуджувати львівське панство.

Але вона рішуча людина і не з тих, хто ховається за нечіткими висловлюваннями та чужими спинами.

Саме  Ірина Фаріон свого часу, ще в статусі народного депутата України, змусила вивчити українську мову вірних кацапських слуг: експрем’єр-міністра Миколу Азарова, колишнього голову Верховної Ради України Володимира Рибака, біглого президента України Віктора Януковича та інших русофілів.

І Львівська політехніка мала б подякувати своєму непересічному вченому — Ірині Фаріон — за безстрашність та науку, яку вона провела з дуже впертими та нездібними учнями, котрі в той час були при владі, обікрали державу і наразі через путінське телебачення продовжують роботу проти України.

У період Майдану 2013—2014 років  Ірина Фаріон зі своїми побратимами була в гущі подій. Вона рятувала побитих і поранених патріотів.

Про ті трагічні події Революції гідності, значення і роль українського слова потрібно декого з професури в особі всіляких там «жуків» починати навчати з «дитячого світоглядного садка», що вочевидь має діяти при університеті «Львівська політехніка». Бо сьогодні неугодна Фаріон, а завтра таким може стати  ректор політехніки, — аби було замовлення.

Сумно, що замість того, щоб провести відповідну роботу серед «зеленої» маси Львівської політехніки про значимість української мови в кривавому процесі відвоювання своєї державності, пояснити позицію в даному випадку Ірини Фаріон, керівництво університету опускається до дій за сталінським принципом: немає людини — немає проблеми.

Антон КАДЕНЮК,
ветеран Збройних сил
Житомир
Помагайте, недолюдки,
Матір катувати.
Тарас Шевченко.