Я постійно передплачую газету «Україна молода» і високо оцінюю її публікації — вони своєчасні, ідейні та високопрофесійні.
А оптимізм газети підтримує моє здоров’я і в похилому віці, мені 92 роки, я продовжую діяти.
Роблю копії матеріалів вашої газети та роздаю цікавим знайомим людям.
Також роз’яснюю тим, хто не знає, що за нашу державу в основному гине патріотична молодь, яка в складних умовах ідеологічної невизначеності України в молодіжних організаціях: СУМ, МНК, «Правий сектор», «Пласт» імені Степана Бандери, «Обнова» та ін. проходила вишкіл у лісах.
Дуже боляче від того, що загинуло багато найкращих, що чимало стали молодими людьми з інвалідністю. Такої кровопролитної, складної війни, що триває майже 10 років, гадаю, світ ще не бачив.
Я також займаюсь волонтерством: разом з продуктовими наборами передаю на фронт чимало брошур із національно-визвольної боротьби та копії матеріалів газет.
Нам потрібно дуже багато працювати над нашою єдністю. Бо Україна, на відміну від наших кровожерливих сусідів, 24 роки не будувалась — гуманітана політика була під контролем «русского міра».
І лише після Революції гідності Верховна Рада восьмого скликання прийняла державотоворчі закони: «Про заборону соціалістичної та комуністичної ідеології», «Про визнання визвольного руху ХХ століття», «Про розсекречення архівів» тощо.
Якщо будемо байдужими і постійно запізнюватись, то можемо дочекатись хаосу.
Слава Україні!
Ігор ОЛЕЩУК, Тернопіль