На своїй сторінці у фейсбуці Фонд звітував, що за 10 місяців 2023 року приніс до бюджету 634 млн грн як найбільший орендодавець у країні.
Загальна кількість договорів оренди ФДМУ становить понад 14 тисяч, а площа орендованої нерухомості — сумарно майже 8 мільйонів квадратних метрів.
Насправді ФДМУ міг передати в бюджет країни набагато більше коштів, ніж суму, еквівалентну ціні 1,4 тисячі дронів Mavic 3.
Влада України від початку повномасштабного вторгнення росії заарештувала українські активи російських олігархів на загальну суму понад 5,4 млрд доларів, але за півтора року великої війни в уряді так і не спромоглися ухвалити рішення про спрощений механізм стягнення російських активів.
За словами народної депутатки України, членкині комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніни Южаніної, якщо відкрити реєстр Фонду держмайна, то там обліковується 136 об’єктів санкційного майна рф, однак «лише один з них десь там доходить до четвертого етапу, коли він буде підготовлений до аукціону і запропонований до продажу».
Парламент цього літа прийняв зміни до законодавства, за якими всі активи, конфісковані в межах санкційних справ, передаються в управління до Фонду державного майна України.
До прийняття цього законопроєкту Кабмін міг обирати, кому передати конфісковані активи в управління, між низкою державних органів та підприємств, серед яких було Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА).
Ще у квітні 2023 року до Фонду передали активи Володимира Євтушенкова, Михаїла Шелкова, Віктора Януковича, Олега Полухіна, Анатолія Торкунова, Бориса Пайкіна, Романа Лябихова, Андрія Фалалєєва, Ольги Ковітіді, Сергія Колбіна, Костянтина Бахарєва, Анатолія Аксакова, Олексія Черняка, Олега Дерипаски, Аркадія та Ігоря Ротенбергів.
Також влада для конфіскації російських активів вирішила замість кримінальних справ застосувати новий санкційний механізм.
«Такий підхід є результативним — маємо наразі 28 справ, проте необхідно привести цей механізм у відповідність до міжнародних стандартів», — каже юридична радниця Наталя Сичевлюк, яка працює в царині питань конфіскації російських активів.
Вилучення активів через накладення санкцій є новим для світової практики. І реакцією на ці виклики, до яких ані національне, ані міжнародне право були не готові, стало те, що жоден з переданих в управління ФДМУ санкційних активів так і не реалізували.
Так, ФДМУ прийняв непросту спадщину, часто ці компанії переходять до держави у складному стані: Фонд держмайна отримує компанії без бухгалтерії, документації та даних щодо кредиторської заборгованості, підрядників чи контрагентів.
Після арештів вони спершу потрапляють в Агентство з розшуку та управління активами, де простоюють і нарощують борги. Відновити їхню роботу стає дедалі складніше.
«Ми пропонуємо внести зміни до закону «Про санкції» і надати повноваження уряду, аби він визначав орган, який займатиметься управлінням санкційного активу в період з початку його блокування до конфіскації», — пропонує в. о. голови ФДМУ Олександр Федоришин.