Суд без прав: квазіутворення росії влаштовують судилища над десятками українських захисників

У ході повномасштабної війни до нас із тих чи інших причин потрапляють чимало військових окупаційної російської армії.

Проте немало й наших бійців — наразі в рашистській неволі. Один із них — колишній журналіст ВВС, український правозахисник і військовий ЗСУ Максим Буткевич, який воював на сході України й потрапив у російський полон улітку 2022 року.

За понад рік батьки бачили сина лише кілька разів і лише на відео, які оприлюднювали російські ЗМІ. У серпні цьогоріч побачили на фото.

Його зробили журналісти одного з видань із засідання апеляційного суду над Максимом, який проходив у москві. Буткевич тоді перебував у луганському СІЗО і був із судом на відеозв’язку.

Після того як у березні 2023 року «суд лнр» виніс вирок правозахиснику — 13 років позбавлення волі, — рідні та друзі Максима сподівалися на обмін, адже українських полонених іноді міняють після рішень суду. Але цього не відбулося.

Згодом, у серпні цього року, суд у москві залишив вирок українському правозахиснику чинним. Після цього Максим Буткевич зник. До російських органів влади навіть зверталися кореспонденти ВВС, аби отримати хоч якусь інформацію про те, де зараз перебуває Буткевич, але все дарма.

Із кінця серпня про місце його перебування нічого не відомо ні його адвокату, ні батькам. Листи і посилки, надіслані до нього в СІЗО тимчасово окупованого Луганська, повертаються.

Ба більше, через загрозу переслідування з Росії виїхав навіть адвокат правозахисника Олександр Федулов, який входив до групи адвокатів російського опозиціонера Олексія Навального. Федулов — єдиний, хто зміг побачитися з Максимом під час полону.

Не менш шокуючою є ситуація з фельдшером 36-ї окремої бригади мотопіхоти ЗСУ Віталієм Матвієнком, якого «суд днр» цими днями засудив до 30 років позбавлення волі в колонії суворого режиму: 37-річного бійця звинувачують у нібито вбивстві шести мирних жителів у Маріуполі та замаху на життя ще чотирьох.

Російські силовики намагаються довести, що Матвієнко у березні 2022 року за наказом командира нібито розстріляв з автомата легковий автомобіль із людьми, а потім разом із товаришами по службі — колону з трьох автомобілів.

Також у листопаді в терористичній «днр» відбулося судилище ще над трьома українськими військовими за надуманими статтями.

До довічного ув’язнення засудили начальника служби радіаційного, хімічного та біологічного захисту Олега Колмичевського, й по 30 років отримали двоє бійців 56-ї ОМПБр — гранатометник Дмитро Добровольський та навідник Олександр Ромашин.

Із цього приводу український омбудсман Дмитро Лубінець заявив, що оголошені вироки здійснюють невизнані світовою спільнотою квазіутворення і тому є незаконними — це грубе порушення Третьої Женевської конвенції в частині права полонених на справедливий суд та недопущення катування, й це можна вважати воєнним злочином.

Лише за вересень цього року в «лнр/днр» засудили 19 українських військових, за жовтень — 24 й за листопад — 10. Перед тим у червні в російському Ростові-на-Дону рашисти влаштували показове судилище над 22 «азовцями», які боронили Маріуполь і «Азовсталь», серед них — вісім жінок.

Українським бійцям окупанти висунули звинувачення в участі в терористичній організації та участі в діях, спрямованих на повалення підтримуваної росією влади в Донецькій області.

За даними родин захисників Маріуполя, вже рік у російському полоні перебувають понад 1 тис. 900 військових-захисників «Азовсталі», з яких понад 700 бійців полку «Азов».