Двоповерхові квартири для переселенців: як громада на Полтавщині утримує цінні трудові кадри

У селі Нехвороща колишнього Новосанжарського, а тепер Полтавського району зводять житловий комплекс для внутрішньо переміщених осіб: двоповерховий будинок, поряд з яким збудують і гаражі.

Завершити роботи будівельники обіцяють під Новий рік.

Двоповерхові квартири в новому будинку будуть досить просторі: площа кожної — близько 90 квадратних метрів. На першому поверсі — передпокій, велика кухня і санвузол, на другому — спальні кімнати і санвузол. Готові помешкання будуть облаштовані сучасною сантехнікою і меблями, матимуть необхідні комунікації.

Ордери на службове житло з правом подальшої приватизації отримають родини, яким нікуди повертатися, оскільки вони втратили все своє майно на окупованих територіях.

— Наразі у нашій громаді, яка складається з десяти сіл, мешкають понад триста людей, котрим довелося втікати від «руского міра», — розповідає заступниця голови Нехворощанської сільради Зоя Короленко. — Через Нехворощу проходить траса Дніпро—Полтава, і в перші дні широкомасштабної війни нею проїжджали колони біженців.

Багато зупинялися у нас, тут отримували їжу, нічліг — і рушали далі. Місцеві не могли стримати сліз, дивлячись на транспорт, пробитий кулями, з написами «Діти»... Дехто з біженців залишався в громаді — мав тут родичів, знайомих або просто не бажав їхати далі, почуваючись тут у безпеці.

Вони для нас усі — як рідні. А ці чотири молоді родини з дітками, які захотіли жити і працювати у Нехворощі, місцева влада вирішила забезпечити комфорт­ним житлом. Щоб вони мали гарні побутові умови, не гірші, ніж у місті, й хоч трохи забули про те, що їм довелось пережити.

І щоб громада отримала людський потенціал. Бо однієї красивої Орелі (річка, що впадає в Дніпро. — Авт.), яка протікає в нас, мало для того, щоб «прив’язати» переселенців до віддаленого села.

Сім разів відміряй.

Оскільки Нехворощанська громада віддалена на десятки кілометрів від центральних населених пунктів, то кваліфіковані кадри сюди не поспішали їхати. За словами Зої Короленко, кілька років селяни не мали свого стоматолога і змушені були витрачати багато часу й платити великі гроші, щоб добратися в Полтаву полікувати зуби.

Тепер, навпаки, у Нехворощу по медичну допомогу їдуть жителі ближніх до нас Михайлівської, Кобеляцької громад, а також Чернеччинської громади Дніпропетровської області. Люди дуже хвалять стоматолога Михайла Зайкіна.

До великої війни чоловік разом з дружиною, теж лікарем-стоматологом, і двома дітками жили у Новій Каховці на Херсонщині, мали власний стоматологічний кабінет із сучасним обладнанням. Та ворожа ракета зруйнувала і їхній бізнес, і їхній дім. Тепер молода родина обживається в Нехворощі.

Альона, дружина Михайла, перебуває ще у декретній відпустці з догляду за дитиною, а коли вийде з неї, то матиме робоче місце поряд із чоловіком у відремонтованій амбулаторії. Медицина — це один з пріоритетних напрямів розвитку Нехворощанської громади.

Родина Зайкіних — одна з тих, для кого будується житло. Її сусідами буде сім’я біженців з Луганщини, яка дев’ять місяців прожила під окупацією.

— Нам потрібен був землевпорядник у сусіднє село Соколова Балка, — говорить Зоя Короленко. —Ми розмістили оголошення в соцмережах, і його (вже після деокупації) побачила наша майбутня працівниця із землеустрою. Відгукнулася, приїхала з чоловіком і двома доньками (одна з яких ще в дитсадок ходить, а друга здобуває військову спеціальність у Києві).

В одній із квартир житиме Дмитро Пересечанський з родиною. До Нехворощі сім’я приїхала з Ізюма Харківської області. Заступник голови сільради не нахвалиться ним. Каже, чоловік має золоті руки: і воду може підвести, і кахлі покласти... Він — майстер-будівельник, працює у місцевому комунальному підприємстві.

«Коробка» вже готова.
Фото — «Суспільне Полтава».

— Нас четверо: я, молодша дочка (школярка), дружина і теща, — розповідає Дмитро. — Ми вже тут півтора року. Я влаштувався на роботу в «Благоустрій», працюю офіційно. Нам усім тут подобається. А нова квартира, яку будує для нас громада, — це великий стимул. Збираємось тут лишитись на постійно.

У четверту квартиру заселиться родина лікарки з Донеччини. Вона буде лікарем сімейної медицини. Приїде в село з родиною, коли буде готове житло.

Житловий комплекс у Нехворощі почали зводити наприкінці серпня цього року. Переможцем оголошеного тендера стало полтавське товариство з обмеженою відповідальністю «Тоталбуд».

Виконроб підрядної організації Ярослав Картавий розповідає, що будинок викладений частково з великих газоблоків, що прискорило зведення «коробки», а внутрішні стіни й вентиляційні канали — з цегли. Наразі будівельники монтують дах, роблять зовнішнє утеплення стін і вже розпочали внутрішні роботи.

На території комплексу вже майже готовий і гараж. Залишиться облаштувати прилеглу територію, викласти бруківку.

Вартість житлового комплексу — понад 15,5 мільйона гривень. З них 1,5 мільйона — це гроші громади, решту виділив Фонд ліквідації наслідків збройної агресії.