Опція «дзвінок другу»: як громади з різних куточків України допомагають одна одній

Деокупована Милівська громада на Херсонщині й досі залишається без світла, води й газу, а ще потерпає від щоденних обстрілів та масштабних мінувань.

Недалеко від неї — понівечені села Високопільщини зі зруйнованою інфраструктурою. Всі населені пункти лівобережної Асканія-Нової громади — досі під окупацією, і її мешканці з нетерпінням чекають на визволення.
    

Голова Глибоцької громади з Чернівецької області Григорій Ванзуряк улітку побував на Херсонщині. До нього приєднався і Недобоївський сільський голова Юрій Юзва, а також колеги з сусідніх громад.

Як тільки в нашій громаді дізналися про підрив Каховської ГЕС, ми одразу сконтактували з нашими громадами-партнерками по Програмі USAID DOBRE на Херсонщині, й наші працівники повезли їм гуманітарну допомогу, яку ми отримували від іноземних благодійників, — розповідає Григорій Ванзуряк. — Але після того Милівська та Високопільська громади звернулися з проханням також допомогти їм різноманітною технікою: бензопилами, мотокосами, тримерами. За цими територіями був закріплений голова Асканія-Нової селищної військової адміністрації Іван Дудар, із яким нас пов’язує давня дружба. Він оперативно вивчав запити й допомагав нам із розподілом гуманітарних вантажів. Для потреб його адміністрації, яка зараз працює дистанційно від своєї окупованої громади, ми привезли легковий автомобіль, а для Милівської громади — автобус, які Глибока мала у власності.
    

Буковинські будівельники активно працюють над відновленням села Зарічне — раніше квітучої і багатої, а зараз зруйнованої російськими військами Високопільської громади.

А Григорій Ванзуряк та Юрій Юзва з працівниками комунальних служб своїх громад та власною технікою приїхали допомагати з розчисткою територій, які знищила вода після підриву Каховської ГЕС. Це вже була друга поїздка представників Глибоцької та Недобоївської громад із допомогою Херсонщині.

    — Військова адміністрація за розподілом направила нас в один із районів Херсона, на так звані «острови», де були зруйновані оселі, — розповідає Юрій Юзва. — Туди не всі хотіли йти, адже там трохи небезпечно через обстріли. Але ми справилися, й оселі не тільки повністю розчистили, а й деякі з них накрили новою покрівлею. Ще раніше наші комунальники їздили також на розчистку сіл Тягинка й Білозірка. Плануємо, що невдовзі поїдемо з допомогою на Херсонщину знову.
    

Така міцна дружба між громадами зародилася саме в Програмі USAID DOBRE, впевнений начальник Асканія-Нової СВА Іван Дудар: «На різних тренінгах і зустрічах ми не тільки всі перезнайомилися, а й здружилися між собою.

І ось це об’єднання для спільної допомоги деокупованим і постраждалим громадам, віра в швидке звільнення лівобережних громад і вже сьогоднішні запити, що потрібно підготувати їм для відновлення, все це — міцна і потужна сила, яка допомагає нам разом долати виклики».

Дуже вдячна за підтримку й голова Милівської громади Любов Мінько. Тут мешкають понад 2 тис. 600 жителів із тих 7 тисяч, які жили до вторгнення. Більшість — люди старшого віку. Всі десять сіл громади вже другий рік живуть без електроенергії, від початку літа — без води, а газу тут і до війни не було.

Генераторів вистачає, ось тільки для них потрібно багато пального, якого немає. Мобільний зв’язок — лише вдень, коли вдається підключити вишку оператора.

А інтернет отримують через термінал Старлінк у Миловому, там же заряджають телефони і можуть хоч трохи почитати новини. Для опалення раніше збирали хмиз, однак зараз у тих місцях усе заміноване, а коштів на закупівлю іншої сировини немає.
    

— Ми нещодавно почали співпрацю з Програмою DOBRE, й її підтримка стала для нас дуже вагомою, — каже Любов Мінько. — Звичайно, в нас іще чимало нагальних потреб. Потрібно багато пального для генераторів, щоб запускати водозабірні насоси, автомобіль-водовіз для розвозу питної води нашими селами, паливні брикети для пічного опалення… Ми боїмося не впоратися з цими викликами до зими, але сподіваємося, що з такою підтримкою нам усе ж таки вдасться їх подолати.

Автобус, який подарувала Глибоцька громада, в Миловому зараз використовують для розвезення гуманітарної допомоги. Адже вся комунальна техніка громади була вивезена окупантами, включно з каретами «швидкої допомоги», також зруйновано й усю власну інфраструктуру.

Тож коли дозволить безпекова ситуація, автобус планують зробити соціальним і довозити ним мешканців Милівської громади до Нововоронцовки для отримання соціальних та медичних послуг.

А представники Софіївської та Зеленодольської громад Дніпропетровщини нещодавно самі побували в гостях у чернівецьких громад-партнерок — Хотинської та Вижницької, щоби обмінятися досвідом надання житлово-комунальних і медичних послуг.
    

Керівники комунальних підприємств громад Дніпропетровщини мали змогу побачити, як їхні колеги в Хотині надають своїм мешканцям житлово-комунальні послуги, а також познайомитися з місцевими головами об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. Їхній досвід був цікавий і корисний для гостей, адже ні в Софіївській, ні в Зеленодольській громадах ОСББ не створено, управителів не призначено.
    

Гості також оглянули комунальну техніку, яку Хотинська громада отримала завдяки міжнародному партнерству. Така допомога дає змогу розширити перелік послуг та поліпшити їхню якість. Наприклад, зараз у громаді працюють над створенням комунального підприємства для організації муніципальних перевезень.

У Вижницькій громаді партнери з Дніпропетровщини мали змогу побачити, як працює система автоматичного управління освітленням.
    

Учасники зустрічі приділили увагу обговоренню послуги водопостачання та водовідведення, бо вона є пріоритетною як для Вижницької, так і для Софіївської та Зеленодольської громад, які постраждали внаслідок руйнування Каховської дамби.

Вижниця уже працює над програмою покращення послуги водопостачання разом із Програмою USAID DOBRE та планує в майбутньому з користю для громади використовувати джерела з лікувальною водою, що розташовані на її території.
    

Окрема гордість буковинських громад-партнерок — їхні медичні заклади. Керівники комунальних закладів приймаючих громад акцентували на індивідуальному підході при роботі з кожним пацієнтом як у первинній, так і у вторинній медицині, якісних умовах надання послуг та розумному підході при розподілі коштів на розвиток.
    

Обидва медичні заклади Хотинської громади активно залучають грантові кошти. Лікуватися до них приїжджають пацієнти не тільки з Чернівецької, а й із Тернопільської та Хмельницької областей.
    

Схожа ситуація й у Вижницькій громаді, в якій із лікарями центру первинної медичної допомоги укладено на 20% декларацій більше, ніж загальна кількість мешканців.
    

Як зазначили гості з Дніпропетровщини, така поїздка була дуже корисною для них, адже вони побачили, що і як можна змінити в громадах на краще.