Слова рятували. Максиму Рильському й іншим митцям доводилося підлаштовуватися до вимог радянської системи
Відомо, що, аби врятуватися від сталінських репресій, Павло Тичина написав вірш «Партія веде». >>
Репетиція балету «ДискриміНАЦІЯ», Раду Поклітару в центрі. (Фото надане «Київ Модерн-балетом».)
Проблематику явищ дискримінації та толерантності, зневаги та взаєморозуміння, усвідомлення людиною своєї ідентичності, формування модерної спільноти людей, яку ми називаємо нацією, — досліджують постановники балету на одну дію «ДискриміНАЦІЯ» на музику Георга Генделя та Валентина Сильвестрова.
Прем’єру академічного театру «Київ Модерн-балет» покажуть 21 жовтня на сцені Міжнародного центру культури і мистецтв.
«На перший погляд, дослідження такого комплексного поняття, як дискримінація, може здатися неочевидним вибором для головної теми великої танцювальної вистави, — коментує Раду Поклітару, головний балетмейстер «Київ Модерн-балету», автор лібрето, хореограф-постановник прем’єрного твору. — Проте в основі всіх проявів дискримінації лежить свідоме або несвідоме бажання зробити життя іншої людини нестерпним, це квінтесенція емоційного придушення, приниження людської особистості. Танець же — передусім емоційний за своєю природою. Тому все яскраво-емоційне, нехай і з негативним забарвленням, у нашому житті є чудовим об’єктом для вивчення та роздумів шляхом створення хорео-режисерського тексту — тіла балетної вистави».
Балет «ДискриміНАЦІЯ» — це хореографічна фантазія, що складатиметься з низки, на перший погляд, жодним чином не пов’язаних одна з одною новел-притч, які нелінійно й максимально узагальнено розповідатимуть про різні види дискримінації. Поєднані неперервними рухами хореографії й внутрішнього життя, емоціями та розбіжностями людського суспільства, в якому, як крапля води, схований увесь Всесвіт та все Людство.
«У проєкті «ДискриміНАЦІЯ» прослідковуватиметься звернення до тематики індустріалізації як нової знаково-семантичної системи й тематики новітніх форм міської комунікації. Апологетика урбанізму не лише диктуватиме певне коло образів, тем чи сюжетів хореомалюнку, а й спонукає до інтенсивного пошуку нетрадиційних способів їх втілення, а відтак до кардинального оновлення всієї системи виразових засобів, що прослідковуватиметься не лише в сценографічному оформленні, а й в естетиці костюмів», — розповідає про особливості сценічного оформлення балету сценограф Олександр Білозуб.
За задумом художника костюмів Дмитра Куряти, одяг відображатиме космополітизм та урбанізацію сучасного світу в колориті костюмів у кольорах калейдоскопа великого міста — колір асфальту, бетону і цегли.
Художник костюмів каже: «У формах і силуетах костюмів, які є алюзіями на архітектурні форми міст, відображатиметься так звана метафора зовнішньої оболонки, в яку ув’язнено живу душу. Структурність та геометрія міських будівель є основою ритмометричної побудови костюма».
Постановка реалізується за фінансової підтримки Українського культурного фонду.
Відомо, що, аби врятуватися від сталінських репресій, Павло Тичина написав вірш «Партія веде». >>
«Моя найстрашніша книжка», — сказала в інтерв’ю для «Суспільного» Марія Матіос про свій новий роман «Жінці можна довіряти» (К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2025). >>
У Київській опері відбулася прем’єра нового балету «Жізель». >>
Перша леді України Олена Зеленська взяла участь у підписанні меморандуму про впровадження українського аудіогіда в Музеї історії та культури Середньовіччя Клюні (Париж) та декларації щодо запровадження україномовних аудіогідів іще в 14 музеях, які входять до Paris Musées. >>
Знайдену у вересні в паризькому особняку картину фламандського живописця Пітера Пауля Рубенса «Христос на хресті», продали на аукціоні у Версалі за €2,3 мільйона. >>
28 листопада день пам'яті Миколи Бідняка - українського художника зі світовим ім'ям, живописця, графіка, іконописця (1930-2000). >>