За підтримки урядів шести країн: на Чернігівщині та Київщині показують фільми про видатних українців

Діалоги про культуру й історію, демонструючи у Чернігівській та Київській областях документальні фільми про таких достойників, як Марія Заньковецька, Олександр Довженко, Микола Гоголь, Михайло Коцюбинський, — розпочала команда громадської організації «Сучасне українське кіно «СУК» за сприяння міжнародного фонду «Партнерство за сильну Україну».

Проєкт фінансується за рахунок допомоги урядів Канади, Фінляндії, Швеції, Швейцарії, Великобританії та Сполучених Штатів. Прикметно, що частиною програми щоразу стає спілкування людей, за бажанням, із психологом Тетяною Марініною.

Стартував проєкт у Сосниці Чернігівської області, де народився визнаний геній світового кінематографа Олександр Довженко, власне в день його 129-ліття.

Хоч на вшануванні режисера фільму «Земля» й автора «Зачарованої Десни» у період повномасштабної російсько-української війни зібралося менше людей, ніж це було у спокійніші часи, атмосфера була надзвичайно душевною, пізнавальною й об’єднавчою.

Біля величного пам’ятника Олександрові Довженку — понад два зрости людини — поблизу хати, в якій у 1894 році народився митець, чарував співом молодий мандрівний кобзар Богдан Козловський.

Він родом з Очакова Миколаївської області, багато подорожує Україною. А за співаним словом пошану землякові складали, зокрема, кінознавець Сергій Тримбач, ведуча документального телециклу про відомих українців Наталя Сопіт, вдячні земляки.

Далі — затишне подвір’я Довженків, де народилося 14 дітей, але вижили лише Сашко з однією сестрою. І як ідентифікація митця із Сосниці — яблуневий сад з давнішими деревами і зовсім молодими іменними.

У літературно-меморіальному музеї Олександра Довженка — багато фотографій, кінокамери, кілька нагород та інших особистих речей митця.

Довженкознавець Сергій Тримбач, продюсерка Галина Криворчук
і режисер Василь Вітер.
Фото Валентини САМЧЕНКО.

У діючому (!) Сосницькому кінотеатрі імені славетного земляка, якому випало творити у тоталітарні радянські часи, показали документальний фільм із циклу «Гра долі» студії «Віател» — «Олександр Довженко. Загублена любов» (режисер Василь Вітер, ведуча Наталя Сопіт, науковий консультант Сергій Тримбач, продюсерка Галина Криворчук).

У стрічці відображені всі етапи життя і творчості митця: як його готували зросійщувати Україну, як влився в УНР і як доводилося жити у радянські часи, коли Сталін намагався приручити талант, щоби впливати на маси. (П’ять частин цієї документальної історії, як і багатьох інших, доступні на ютуб-каналі проєкту про відомих українців «Гра долі»). До речі, кінотеатр стоїть на вулиці тепер Лесі Українки — саме по цій магістралі на початку російського вторгнення рухалася і зупинялася російська воєнна техніка.

Містами зустрічей і показів фільмів ще є Прилуки, Ніжин, Чернігів, а також Київ і Буча. У Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя показали стрічку «Микола Гоголь. Молитва за спасіння» — про випускника-містика цього освітнього закладу та його світогляд.

І ще фільм про студента іншого часу, який увійшов у добу шістдесятників, — «Євген Гуцало. Куди біжить дорога». Письменник у недописаній книзі «Ментальність орди» ще у 1995 році передбачав російську навалу.

У меморіальних музеях і навчальних закладах, де знімали фільми циклу «Гра долі», тепер обговорюють проблеми української ідентифікації та переосмислюють пропагандистські наративи імперських, радянських і путінських часів у культурі і мистецтві України. Бо знання історії — це також зброя проти споконвічного російського ворога, який понад півтора року веде жорстоку війну. І справа кожного — допомогти перемогти навалу агресора.