Молодь із тимчасово окупованого Криму масово їде за паспортами України

Уродженці Автономної Республіки Крим віком від 18 до 25 років прибувають на материкову Україну, аби оформити свої перші українські паспорти.

Як зазначає начальник Центрального міжрегіонального управління ДМС у м.Києві та Київській області В’ячеслав Гузь для «УП.Життя», заради цього кримська молодь долає складний шлях.

Як-от перетинає кордони (зокрема і російський), через гуманітарні коридори в’їжджає на територію нашої держави, маючи при собі лише свідоцтво про народження або закордонний паспорт громадянина України, оформлений до 2014 року.

З’ясувалося, що хлопців та дівчат не лякають повітряні тривоги, постійні обстріли та небезпечна ситуація в країні.

Головне для юних мешканців пів­острова — отримати документ, котрий підтверджуватиме їхнє українське громадянство задля подальшого вступу до вищих навчальних закладів, отримання спеціальності та відбудовування України.

На запитання: «Чому не зверталися з оформленням паспорта громадянина України до повномасштабного вторгнення?» — молоді люди переважно відповідають, що таке рішення при досягненні 14-річного віку не підтримували їхні батьки або ж були фінансові проблеми, складна життєва ситуація тощо.

Утім, за словами пана Гузя, є й об’єктивна причина збільшення кількості охочих отримати український паспорт.

Це передусім спрощення порядку оформлення документа на період воєнного стану: врегулювання процедури встановлення особи, обов’язкової при оформленні першого паспорта після досягнення 18-річного віку.

Незважаючи на це, оформленню документа передують ретельні перевірки.

Так, у листопаді 2022 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 28.10.2022 №1220, якою внесено зміни до процедури встановлення особи та видачі паспорта громадянина України у період дії воєнного стану.

Зокрема, у разі звернення особи, що досягла 18-річного віку та у якої відсутні документи з фотокарткою, з метою оформлення на її ім’я паспорта громадянина України, проводиться процедура встановлення особи шляхом надсилання запитів щодо перевірки документів та інформації, зазначеної заявником, до Мін’юсту, Національної поліції, ДПС, навчальних закладів, військових частин тощо.

У разі відсутності документів з фотокарткою, отриманих з реєстрів та інших інформаційних баз, та за результатами перевірок, коли особу не вдалося ідентифікувати, проводиться процедура встановлення особи шляхом опитування свідків: дієздатних членів сім’ї особи (у тому числі колишню дружину або чоловіка), близької людини чи сусіда, котрий досяг 14-річного віку.

У випадку відсутності особистої присутності членів сім’ї особи цю процедуру тепер можна здійснити у режимі відеоконференцзв’язку. Таким шансом охоче користуються юні кримчани, тож із початку 2023 року підрозділи Міграційної служби Києва і області провели понад 250 відеоконференцій, за результатами яких ухвалено рішення про оформлення паспорта громадянина України.

В’ячеслав Гузь також додає: міграційна служба робить усе можливе, враховуючи індивідуальну ситуацію кожного кримчанина, щоб громадяни України могли скористатися своїм законним правом — отримати паспорт.

Валерія МУСХАРІНА, студентка Київського університету імені Бориса Грінченка