Економити на всьому, окрім ЗСУ: який проєкт Держбюджету на 2024 рік запропонував Кабмін

Документ дуже схожий на початковий проєкт 2023-го — в ньому теж передбачалося закінчення активних бойових дій до середини наступного року.

Вирішальним у визначенні найбільших пріоритетів стали оборона, соцзахист і обслуговування боргів.

З доходів, які у 2024 році становитимуть 1,74627 трлн грн, Міноборони має отримати дві третини, або кожні дві гривні з трьох. ЗСУ виділили 1,155 трлн грн, але це лише на 2% перевищує цьогорічні показники і на 26% — минулорічні.

Більше половини цих коштів — а саме 653,473 млрд грн — піде на оплату праці ЗСУ, що лише на 2,5% більше, ніж цьогоріч, тоді як інфляція, згідно з більшістю прогнозів, становитиме близько 10-11%.

Ще 257,8 млрд грн (майже стільки ж, скільки у 2023 році) виділяється на розвиток, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєнь, військової техніки, засобів та обладнання.

Уряд робить ставку на збільшення українського виробництва зброї, боєприпасів (виділено 55,8 млрд грн) та дронів (48 млрд грн).

Міністерство у справах ветеранів України має отримати понад удвічі більше коштів — 13,554 млрд, а 2,588 млрд грн з цієї суми направлять на ментальну, спортивну, фізичну, психологічну реабілітацію та професійну адаптацію ветеранів.

Бюджет Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за два роки повномасштабної війни у 2024 році має зрости на понад у 2,5 раза, до 6,055 млрд грн.

На підтримку ВПО Міністерство соціальної політики виділило 16,5 млрд грн.

Відомо, що мінімальна пенсія у 2024 році зросте на 12%, до 2 тис. 361 грн (у 2023 році мінімальна пенсія становить 2,093 тис. грн), Пенсійному фонду України виділяється 321,767 млрд грн, що на 18% більше, ніж цього року.

Нагадаємо, що ці соціальні витрати в наступному році, як і зараз, здебільшого будуть профінансовані за рахунок коштів міжнародних донорів. Бюджетна конструкція тримається на значній фінансовій підтримці ззовні ($42,8 млрд потреб на 2024 рік). 

Тож витрати на обслуговування державного боргу, які сягають 422,015 млрд грн (на 53% більше, ніж у 2023 році), вражають. У порівнянні з 2022-м фінансування цієї статті збільшилося більш ніж удвічі й не має тенденції до зменшення. В бюджеті закладено дефіцит — 1,6 трлн грн.

«Це на 74,2% більше, ніж фактичний дефіцит у 2022 році. Тому уряд вестиме перемовини про отримання іноземної допомоги в розмірі майже 43 млрд дол. Очікуємо 12-13 млрд дол. від США і 18 млрд євро від ЄС», — додала голова бюджетного комітету Роксолана Підласа.

Проблема погашення боргових зобов’язань України лягає важким тягарем на наступне десятиріччя, адже виплати за євробондами заморожені тільки до липня 2024-го.

«Єдине, що ми знаємо достеменно про 2024 рік, — те, що наступного року почнуться розмови стосовно реструктуризації нашого боргу», — нагадує виконавчий директор аналітичного центру «CASE Україна» Дмитро Боярчук.

На сьогодні основні показники проєкту бюджету на 2024 рік виглядають так: зростання ВВП відбудеться на рівні 5% (хоча МВФ налаштований стриманіше і прогнозує 3,2%.), інфляція становитиме 10,8%, мінімальна зарплата становитиме 7 тис. 100 грн, а з 1 квітня 2024-го — підніметься до 8 тисяч грн, курс буде 41,4 грн за долар.

Більшість експертів у коментарях назвали проєкт бюджету «стримано оптимістичним», але Олександр Паращій з інвестиційної компанії Concord Capital зауважує: «Щиро співчуваю Мінфіну, якому доводиться якось прогнозувати бюджет на наступний рік. Бо, як показує практика, усі оті речі не піддаються прогнозуванню як за витратами (де 2/3 залежить від витрат на оборону), так і за фінансуванням тих витрат (де 2/3 залежить незрозуміло від чого). Похибка в прогнозі курсу долара — це дрібниця. Як і гарячі обговорення ставок податків».

Утім влада почула громадські настрої, і в цьому головна відмінність від кошторису 2023-го — передбачається суттєве скорочення непрофільних видатків (на інфраструктуру та будівництво).

Але виділяється 23 млрд грн на виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, залученими державою або під державні гарантії, тобто за кредитами, які активно залучали для виконання президентської програми «Велике будівництво». Функціонуватиме марафон «Єдині новини», а от на вибори наступного року коштів поки що не закладали.

До другого читання зміни в проєкті бюджету можуть з’явитися, очікується, що «частина нардепів вимагатиме прибрати видатки на Бюро економічної безпеки та наполягатиме на додаткових видатках на Міноборони», — написав нардеп Железняк.

Нагадаємо, що до 1 жовтня депутати мають внести свої пропозиції до першого читання (за процедурою, у третьому читанні та в цілому Закон про Держбюджет повинні ухвалити до 1 грудня).

Наш партнер — Європейський фонд за демократію.