Швачка? Штурмовик! Як жінки з тилу підтримують жінок на фронті

За останніми даними Міноборони, у Збройних силах України служать 42 тисячі військовослужбовиць, а разом із цивільними працівницями — 60 тисяч.

Із них 5 тисяч боронять нашу землю на передовій нарівні з чоловіками. Ця цифра зростає з кожним днем.

Жінки в Україні стали великим кадровим потенціалом в армії, а цивільні пані з тилу допомагають фронту фізично та інтелектуально, закривають самотужки мільйонні збори.

Про силу жіночої солідарності, найзатребуваніші запити з фронту від захисниць, боротьбу за гендерну рівність у війську розповіла волонтерка, учасниця проєкту Vidnova Fellowship Ukraine Олена Бруцька.

Армія досі більше пристосована для чоловіків

«Після демобілізації у моєму військовому квитку було написано, що я швачка. А я була учасницею бо­йових дій у Луганській області, в батальйоні «Айдар» штурмовиком», — коментує операторка озброєння окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар», володарка ордена «За мужність» Андріана Арехта.

У 2014 році бійчині за документами були діловодками, кухарками, операторками лазні, а в реальності виконували обов’язки командирок роти, снайперок, кулеметниць тощо.

Усунути несправедливість та відстояти гендерну рівність Адріана взялася разом з іншими ветеранками, науковицями, активістками, аби створити разом адвокаційну компанію «Невидимий батальйон» у 2015 році.

Авторки проєкту намагалися з’ясувати особливості участі жінок у воєнних діях, а також виявити успіхи й проблеми солдаток в армії. Завдяки цим старанням у 2018 році набрав чинності закон України щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків під час проходження військової служби. Тоді відкрилося 63 бойові посади для жінок — повітряні сили, артилерія, танкові та зенітні війська.

Відтепер бійчині й за документами, і в реальності можуть виконувати обов’язки командирок роти, снайперок, кулеметниць нарівні з чоловіками.

Але армія залишається все ще пристосованою лише для чоловіків, тому в 2018-му рух VETERANKA продовжив свою діяльність як громадська організація, аби розширювати права жінок у війську та після служби допомагати ветеранкам повернутися в мирне життя.

Організація стала інформаційним каналом для і про всіх жінок-військовослужбовиць в Україні, рушійною силою для громадських діячок.

Після 24 лютого 2022 року частина ветеранок повернулися на війну, а інші сформували міцний тил. До організації приєдналися декілька десятків цивільних волонтерок і волонтерів (від «кіношників», телевізійників, архітекторів до піарників, перекладачів тощо), які невпинно допомагають країні у штабі швидкого реагування.

Хаб було створено в першу добу повномасштабного вторгнення завдяки військовому досвіду та навичкам ветеранок, які змогли швидко зреагувати.

Вже 25 лютого 2022 року у штабі закуповували та доставляли перші жіночі берці 35—38 розмірів, каски, турнікети, дрони, їжу тривалого зберігання, вели переговори з митницею, Укрзалізницею...

Згодом організація стала закривати потреби і цивільних жінок, ВПО. Волонтери разом із ветеранками рятували тварин, вивозили зоопарки, першими приїздили з колонами «гуманітарки» на деокуповані території Херсонщини, Ірпеня, Бучі, з рятувальними місіями після екоциду — на Херсонщину.

Що з військовою формою?

Найпоширенішим запитом з фронту від захисниць на початку повномасштабної війни стала і залишається досі жіноча військова форма. Захисниці одягнені завдяки декільком волонтерським ініціативам, одна з них — цех VETERANKA, де працюють з десяток волонтерів під керівництвом конструкторки Ганни Суворкіної.

У травні 2022 року Ганна з командою самостійно з нуля розробили лекала жіночої ергономічної форми, вивчали досвід американських та ізраїльських одностроїв. Тестували тканину шляхом підпалювання, пропускання води, орієнтувалися на стандарти Міноборони України.

Перші зразки пікселя пройшли тест-драйв передовою. В однострої з’явилися виточки для грудей, висока талія для захисту попереку в холодну пору року, щоб запобігти хронічним хворобам.

Вставки для захисту колін нарешті були на потрібному рівні (розташування колін на чоловій формі відрізняється, як і ширина стегон. Через те, що наколінники не виконують свої функції, жінки отримують травми).

На початку осені волонтери цеху відшили утеплені демісезонні комплекти (штани та кітель на флісі), згодом відшили зимовий варіант зі зручним капюшоном.

Почали відшивати маскхалати, чоловічу та жіночу білизну, бахіли для артилеристів, чохли на «Стінгери» та саперні лопатки, чохли на дрони, пончо, яке не видно в тепловізор.

Одним із топових запитів від бійчинь залишаються гігієнічні набори через те, що у фронтовій зоні знайти прокладки, серветки, ліки від молочниці, циститу — завдання із зірочкою. А військовий медичний формуляр не містить препаратів, які б відповідали гендерно чутливим потребам.

Волонтери — потужна сила тилу

На плечах волонтерів, крім речей першої необхідності, лежить забезпечення основною зброєю нинішньої війни — дронами.

Гордість штабу VETERANKA — дронарня, яка виготовляє FPVдрони-«бандерики» різних розмірів, системи скиду, робить технічні вдосконалення готових дронів додатковими модулями, ремонтує «пташки» для аеророзвідниць та аеро­розвідників. Понад 120 волонтерів-інженерів працюють щоденно.

Частина інших волонтерок працює в інформаційному штабі, щоб організовувати та закривати мільйонні збори креативними ідеями, шляхом співпраці зі ЗМІ та бізнесами. Вони зібрали на особливий реанімобіль вартістю в 3,1 млн грн з єдиною комплектацією в Україні.

Особливість шпиталю на колесах у тому, що завдяки вакуумним матрацам, 2 ШВЛ-апаратам, УЗД, капнографам, інфузоматорам він може врятувати одразу 4 поранених або 8 бійців у середньому стані тяжкості. Такий стабілізаційний пункт використовують в армії НАТО.

Загалом за півтора року повномасштабного вторгнення VETERANKA закрила близько 5 тисяч заявок від військових та цивільних. Бути у касті волонтерів та потужною підтримкою фронту з тилу — це поважна та вагома місія кожного українця!

Олена Бруцька стала учасницею проєкту Vidnova Fellowship Ukraine, створеного для підтримки активних громадян, які вирішили повернутися на Батьківщину. В його рамках займається приверненням уваги до потреб жінок в українському війську, втілення ідей рівності і поваги.

«Я змогла відправити декілька посилок на фронт захисницям, написати десяток статей про жінок-військовослужбовиць, зробити проєкт «Листи з фронту» з журналом Vogue, після публікації якого спонсори задонатили на пошиття жіночої військової форми пів мільйона гривень, а також створити статті з нашими захисницями та продовжувати збирати донати для Жіночого ветеранського Руху, знайомити журналістів України та світу з нашими сміливими захисницями.

Адже війна — це не тільки цифри, звільнення територій, а й історії втрат та героїчні вчинки. Vidnova Ukraine — це підтримка волонтерів, активістів, креативників, митців та спортсменів, коли в країні війна. Це як соломинка, як додаткова енергія діяти, навіть коли знеструмлена твоя домівка. Це спокій під час атаки дронів, бо в бомбосховищі ти продовжуєш упевнено робити свою справу на своїх тилових позиціях, аби відновлювати нашу Україну вже зараз», — каже волонтерка.

Vidnova Ukraine (у складі Іншої Освіти, MitOst e.V і SAP Ukraine) забезпечила менторську підтримку та 3-місячну стипендію.

Катерина ЛУК’ЯШКО