ПРИКОЛИ про олів'є
— Чуєш, а хто такі мерчандайзери?
— Загугли. >>
Професор на іспиті каже студенту:
— Так, хлопче, щось ви слабувато! Ви на лекції мої ходили?
— Звичайно, професоре!
— Щось не пригадую, де ви сиділи.
— Скраю за колоною.
— Треба ж, така вузька колона, а ви вже дев’ятий, хто за нею помістився.
* * *
— Як ви думаєте, що намалював художник на цій картині: схід або захiд сонця?
— Упевнений, що захiд.
— Чому?
— Я добре знаю цього художника, він ніколи не прокидається до обіду.
* * *
Приходить чоловік з роботи i посміхається. Сідають вечеряти, а він смiється. Дружина запитує:
— Ти чого такий задоволений?
— З роботи звільнили.
— Що ж тут веселого?
— Мене звільнили, а інших посадили.
* * *
Я завжди був упевнений, що тією мовою, якою пишуть лікарі, машиністи приміських поїздів оголошують зупинки.
— Чуєш, а хто такі мерчандайзери?
— Загугли. >>
«Я закриваю цей бордель!», — сказала баба Ганна, підпалюючи скирту сіна на краю села. >>
Україну не здолати! Сидить бабуся, 80 років, чекає на повітряну тривогу — щоб знайти, де телефон поклала. >>
Ви помічали, що коли їдеш за кермом, то завжди той, хто їде швидше за вас — козел, а хто повільніше — якийсь придурок? >>
Маленький старий готель в Одесі, рецепція:
— Послухайте, шановний, але у вас тут в ліжку клопи!!!! >>
Два бажання на ранок: щоб кава була гарячою, а вороги – холодними. >>