Укриття, метро й шляхи евакуації: як українські школи готуються до 1 вересня

Другий рік поспіль українські школярі починатимуть навчальний рік в умовах війни й невизначеності — за ймовірним сценарієм можливих блекаутів, обстрілів шкіл та частих повітряних тривог.

А як щодо форми проведення занять? Це досі спірне, а часом і безальтернативне питання неабияк бентежить батьків.

З одного боку, в Україні не існує повністю убезпечених від російського терору міст, отож і відпускати свою дитину на офлайн-уроки — певний ризик.

А з іншого — за відсутності живого спілкування й нормальної комунікації з однолітками дитина повністю втрачає навички соціалізації.

Такий розвиток подій тягне за собою втрату цілого покоління нашої молоді (спочатку через Covid-19, а зараз — через повномасштабну війну).

У Міністерстві освіти і науки зазначають: українські заклади освіти все-таки можуть перейти на офлайн-формат із цього навчального року. Однак головна вимога для відновлення повноцінних очних занять — наявність укриттів та безпекова ситуація в регіоні.

У МОН створили лист до навчальних закладів вищої та предвищої освіти, де порекомендували розпочати навчальний рік з 1 вересня, максимально перейшовши на аудиторну форму занять.

До того ж протягом липня-серпня 2023 року мали вжити заходів щодо облаштування існуючих укриттів (як спеціалізованих, так і пристосованих) для безперервного освітнього процесу протягом повітряних тривог.

У регіонах, що безпосередньо розташовані в зоні бойових дій чи досяжності вогню ворожих РСЗВ, систем С-300 тощо, вживають заходи, спрямовані на відновлення звичної форми навчання і створення максимально безпечних умов для освітнього процесу.

Наприклад, 7 липня Рада оборони Харківської області дала дозвіл на відновлення традиційного офлайну закладам дошкільної, шкільної, фахової, передвищої, вищої освіти.

Остаточне рішення про формат прийматимуть засновники та керівники закладів, але тільки за виконання безпекових умов: наявності в закладі спеціальних укриттів, що відповідають вимогам ДБН; готовності системи оповіщення; визначення шляхів евакуації; створення запасів води та медикаментів; проведення уроків безпеки щодо дій у разі повітряної тривоги.

В ОВА підкреслили, що батькам дітей запропонують визначити бажаний формат шкільного навчання, а для учнів та педагогів проводитимуть тренування для швидкої евакуації в укриття. У Харкові планують проводити заняття в метро.

«Там будуть облаштовані повноцінні класи, де шумоізоляція, рекуперація повітря, відремонтовані туалети. Крім учителів, будуть учителі-тьютори, які допомагатимуть дітям», — розповідає директорка департаменту освіти Харківської міської ради Ольга Деменко в ексклюзивному інтерв’ю «Фактам ICTV».

За її словами, все продумано до найменших дрібниць: організовуватимуть збірні класи з усього міста — якась дитина з однієї школи, а якась з іншої.

Переважна більшість шкіл Полтавщини (близько 87%) мають облаштовані укриття, тож область розпочинатиме навчальний рік очно. Керівник Полтавської ОВА Дмитро Лунін зазначив, що безпека дітей є найголовнішим завданням з підготовки закладів освіти до 1 вересня. За його словами, всі школи Кременчука зможуть повернутися до офлайн-навчання.

Дніпровська міська рада дозволила батькам самостійно обирати формат навчання своєї дитини: змішаний, дистанційний чи індивідуальний (екстернат чи сімейний). Лише після того, як батьки визначаться з формою навчання, школи затверджуватимуть розклади уроків.

На Кіровоградщині планують запровадити змішаний освітній процес. Якщо на початку війни область мала всього 86 укриттів у школах, то зараз підготовлені вже 452 — це охоплює 92% навчальних закладів області.

«Бути основною для навчання дистанційна форма не може, потрібно повертатись до спілкування: між дітьми, між дитиною та вчителем», — повідомив заступник начальника обласного департаменту освіти Володимир Таборанський.

Валерія МУСХАРІНА,
студентка Київського університету імені Бориса Грінченка