Виробництво росте: Україна має всі шанси стати потужним гравцем на світовому ринку зброї

Минуло трохи більше року, як Україна, військові підприємства якої потерпали від ракетних обстрілів, проводила всі необхідні закупівлі для армії «вручну», без чіткої стратегії та купувала здебільшого перевірену часом і наявну на складах західну ­зброю.

До великої війни Україна мала інструмент для довгострокових замовлень, а саме трирічні плани закупівель, які дозволяли завантажувати вітчизняних виробників на кілька років уперед.

Зараз уже зрозуміло, що затяжна війна з росією та виснаження західних запасів ставлять нагальне завдання — треба вкладати гроші у вітчизняний військово-промисловий комплекс (ВПК). І не тільки для власних потреб і для боротьби з північним агресором.

Українські військові розробки завжди мали непоганий експортний потенціал. Так, танки «Оплот» могли б стати гордістю українського ВПК, якби на озброєнні ЗСУ їх не стояли лише одиниці. На відміну від російських Т-14 «Армата», ці машини не міфічні, а реальні.

У 2018 році завершилося постачання 49 штук у Таїланд. Але на сьогодні Таїланд має на озброєнні вдесятеро більше українських танків, ніж Україна, адже багато років Міноборони не мало грошей на їх закупівлю і робило ставку на дешевші модифіковані Т-64. Лише недавно міністр оборони України Резніков оголосив, що для ЗСУ замовлять «Оплоти», які нібито остаточно позбавили російських компонентів.

Протитанковий ракетний комплекс «Стугна-П», який виробляє одне з підприємств Укроборонпрому, завоював славу найбільш упізнаваної української зброї. На відміну від інших ПТРК, пульт управління «Стугною» може перебувати за 50 метрів від комплексу, що дозволяє оператору полювати на танки з укриття.

САУ «Богдана» українського виробництва має стандартний для НАТО калібр 155 мм. Озброєння для неї виробляє приватний Краматорський завод важкого верстатобудування, а шасі та броню — компанія «Українська бронетехніка».

«Богдана» коштує на 30-50% менше, ніж французькі гаубиці Caesar, — пояснює Владислав Бельбас, директор «Української бронетехніки», яка експортувала САУ. Ще до повномасштабної війни українською гаубицею цікавилися Марокко, Малайзія, Саудівська Аравія та Єгипет».

Фахівці вважають, що дуже затребувані будуть машини сімейства «Козак», які виробляє приватне науково-виробниче об’єднання «Практика». Масово їх почали випускати з 2015 року — через рік після початку війни з рф.

Україна виробляє власну далекобійну зброю, завдяки якій Сили оборони можуть завдавати удару по ворожій території, не використовуючи для цього зброї партнерів.

Міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишин нещодавно заявив: «Україна стане ­збройовим арсеналом вільного світу та експертом у веденні звичайної війни. Ми хочемо, щоб наша країна стала найбільшим виробником зброї в Європі... Ми вже маємо перші успіхи, я не можу розкривати більше інформації, але найбільший акцент робиться на виробництві ракет».

Які саме види озброєнь — державна таємниця, дізнаємося лише згодом. Але прикладом ефективного використання цієї зброї став подвійний удар по аеродрому «Енгельс», розташованому на відстані понад 600 кілометрів від підконтрольної Україні території.

З початком російської агресії оборонна промисловість зробила ривок, держконцерн «Укроборонпром» (нині — АТ «Українська оборонна промисловість») піднявся з 89-го на 65-те місце у рейтингу оборонних компаній за версією видання Defense News. Дохід компанії, яка працює винятково в оборонній галузі, у 2022 році становив 1,28 млрд, а в 2021 році — 754,75 млн доларів, що показує 70% зростання.

Україна прагне освоїти випуск військової техніки та озброєнь, що постачаються союзниками, щоб покрити потреби армії та флоту, заявив президент Зеленський у парламенті в День Конституції 28 червня. Він не назвав конкретних західних постачальників і терміни, однак зазначив, що за 10 років країна «має пройти... такий шлях, який інші народи проробляли десятиліттями».

Зрозуміло, що для перемоги потрібно більше покладатися на власну зброю, яку раніше не виробляли, але неможливо стати «новим Ізраїлем» без довгострокового плану та інвестицій.

Україна за певних умов може значно збільшити виробництво озброєння та наблизитися до десятки найбільших світових гравців цього ринку, заявив директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак: «Потрібно ставити собі амбітні цілі — хоча б наблизитися до десятки найбільших світових гравців. Проте треба розуміти, що для цього потрібен системний підхід».

Рекордним для України був 2009 рік — тоді наша держава отримала замовлень на поставку озброєнь на 2 мільярди доларів. Однак за останні 15 років частка України на світовому ринку озброєнь упала вдвічі. За даними авторитетного на збройовому ринку видання Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), у 2009—2014 роках вона становила 2,7%, у 2014—2018 роках — 1,3%.

Одним зі шляхів налаго­дження виробництва сучасної зброї та виходу на нові ринки є отримання ліцензій на спільні виробництва та розвиток військово-технічного співробітництва, передусім із Туреччиною та Німеччиною.

Іноземні виробники зброї готові починати виробництво в Україні. Міністр з питань стратегічних галузей Олександр Камишин анонсував новини: «Іноземні партнери бачать і розуміють, що Україна дає великі можливості для їхніх виробників озброєння. І перші з них уже готові починати виробництво в Україні».

У липні стало відомо, що в Україні стартував процес будівництва заводу з виробництва безпілотників Bayraktar. До речі, міністр Камишин підкреслив, що там можуть вироблятися й інші речі, про які поки що не можна говорити.

Компанія «Укроборонпром» досягла домовленостей із чеським виробником військової техніки VOP CZ про співпрацю в галузі бронетехніки. Україна і Швеція задекларували наміри про спільне виробництво бойових машин піхоти CV-90 на території України.

Посол України у ФРН Олексій Макєєв розповів, що найбільша військова корпорація Німеччини Rheinmetall готова співпрацювати з Україною і до кінця серпня планує розпочати обслуговування танків в Україні.

У серпні голова концерну Армін Паппергер заявив, що планує взяти в довгострокову оренду українські танкові заводи , щоб виготовляти там свою продукцію. Німецька компанія FFG, яка поставила дуже багато різної техніки, до кінця року відкриє в Україні ремонтний хаб, третє найбільше підприємство, — KMV, яке також виробляє «Леопарди». Це ключові німецькі компанії, які не лише зацікавлені у співпраці з Україною, а вже розпочали конкретну роботу.

Слід додати, що вітчизняні оборонні компанії також почали виробляти ті види озброєння та боєприпасів, які вони не виготовляли до війни. Щодня Україна витрачає близько 5 тисяч артилерійських боєприпасів.

Невеликій європейській країні потрібен рік, щоб зробити таку кількість озброєння, нагадує військовий аналітик Олексій Гетьман. Україна не лише відновила серійне виробництво артилерійських боєприпасів 152 мм, вона ще й налагодила випуск снарядів натовського калібру.

Перші серійні українські снаряди у 2022 році випустили на потужностях «Укроборонпрому». Вони були дорожчі за іноземні аналоги, тому Міноборони купувало імпортні. Лише у 2023 році гравці на ринку домовилися, що Міноборони першочергово контрактуватиме українські снаряди, а потім — імпортні.

Зараз вітчизняні заводи з виробництва снарядів завантажені замовленнями до кінця року. Військова промисловість нашої країни виробила за липень удвічі більше снарядів для мінометів та артилерії, ніж за весь 2022 рік.

За час повномасштабної війни з росією Україна зробила потужний ривок у виробництві дронів, крім того, налагодила випуск FPV-дронів. Проте зараз є потреба в довгострокових рішеннях.

 «Любительські» БПЛА можуть виробляти студенти-інженери з придбаних на радіоринку компонентів, але багаторазовий продукт із хорошою камерою, програмним забезпеченням і стійкістю до систем радіоелектронної боротьби (РЕБ) може зробити не кожна компанія.

З 2014 року в Україні з’явилося багато приватних фірм, які виробляють БПЛА: «Укрспецсистемс», DeViro, «Укрджет», «Атлон авіа» та ін. Вони повністю витіснили з ринку державний «Укроборонпром» і постачають ЗСУ та Нацгвардії сотні комплексів.

Навесні 2022 року «Укрспецсистемс» випустила новий розвідувальний безпілотник Shark. «Шарк» хороший для корегування вогню, адже має 120-кратний зум та хорошу стабілізацію. Сильна сторона цих комплексів — вони дешеві порівняно із західними моделями.

Новий український дрон «Бобер» хоч і літає повільно, але може вражати цілі на відстані понад 1 тис. кілометрів. Зовні «Бобер» нагадує невеликий літак.

Справжньою сенсацією стали українські морські дрони. Багатоцільовий безпілотник Magura V5 може виконувати патрулювання, пошуково-рятувальні роботи та бойові місії, його бойова частина розрахована на 320 кг. Усе це дозволяє всього за кілька годин досягти тимчасово окупованого Криму.

«Виробництво безпілотників різних видів — це галузь, яка в Україні має стати найпотужнішою в Європі», — заявив президент Зеленський.

До речі, промисловість України нещодавно почала виробляти боєприпаси для дронів.

Українські компанії здатні виробляти не тільки снаряди та безпілотники, а й ракети, бронетехніку, артилерію, РЕБ, засоби зв’язку, гвинтівки, патрони. Проблема в тому, що залучення держави до інвестування у військову промисловість просувається повільно. Міноборони досі купує значно більше іноземної зброї, ніж української.

Українська держава разом з волонтерами станом на сьогодні забезпечують потреби ЗСУ в новітньому або глибоко модернізованому озброєнні приблизно на 10%, ще близько 30% надають західні партнери, а решту доводиться шукати та купувати по всьо­му світу, повідомив директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак.

З одного боку, це має сенс — військові отримують якісну та перевірену техніку. З іншого — потрібен баланс між імпортними та локальними виробниками, щоб дати можливість налагодити випуск аналогічних зразків в Україні.

Але Збройним силам України необхідно 7-8 років, щоб перейти на нові типи озброєнь, вважає Бадрак.
Наші головні успіхи все ще попереду. Зараз — золотий час для українського сектору ВПК, тому що є можливості реалізувати всі напрацювання, всі розробки, які були накопичені останніми роками.