Мотивація до роботи: близько 8 млн українців не працюють
Це люди, які не шукають роботу з різних причин. >>
Агровольтаїка — відносно нова сфера сільського господарства, яка у світі почала розвиватися з 80-х років ХХ ст. і полягає у використанні сонячних панелей для цілей агробізнесу — для автономного водо- та енергозабезпечення агробізнесу, для підвищення врожайності агрокультур, поливу овочів та фруктів, а також для виробництва електрики в обсягах, які перевищують потреби господарства.
Вона дає можливості подвійно використовувати землі — для одержання електроенергії та вирощування сільськогосподарських культур.
Це дозволить знизити споживання електроенергії, а в подальшому — реалізовувати її надлишки. Пілотні проєкти встановлення фотоелектричних модулів на фермерських землях були реалізовані японцями у 2004 році.
Агровольтаїка дуже популярна в Європі, тож українські фермери, зокрема фермерське господарство «Грасс Авеню», вирішили також освоїти новий напрям сільського господарства, долучившись до нових технологій.
«Ми почали пілотний проєкт поки невеликої сонячної електростанції на 30 кіловат-годин. Навіть ця маленька станція зменшить вуглецевий слід до 29 тис. кг CO2. Сучасні садові та ягідні підприємства мають холодильники, системи зрошення, для яких необхідна електроенергія. Виробничий цикл найбільшого споживання збігається з максимальною віддачею сонячних панелей», — розповідає Олег Воробйов, власник
ФГ «Грасс Авеню».
Він додає, що господарство розмістило панелі на даху холодильного комплексу, але є й інша можливість — встановлення сонячних батарей на опорах безпосередньо по рядах на полі.
«Ми порахували, що при цьому з 1 га посадок лохини можливо отримати за рік до 800 ГВт/год електроенергії. В нас майже 100 га лохини, а це 80 тис. ГВт на рік», — робить висновки Олег Воробйов.
Він зазначає, що кількості генерованої електроенергії буде достатньо не тільки підприємству, а й іще кільком навколишнім селам. Однак такі проєкти є дороговартісні і самотужки фермерам важко їх реалізувати.
«Саме тому державі варто звернути увагу на цей напрям сільського господарства та сприяти його розвитку», — переконаний Олег Воробйов.
Сонячне фермерство для України — справа нова. Однак увесь світ називає цей напрям енергонезалежним і доволі прибутковим.
На жаль, із тих, у кого є сонячні станції в Україні, агровольтаїкою ніхто не займається, бо це затратно: треба вкладати і кошти, і час, і енергію. Але для України це дуже перспективний напрям. Війна закінчиться, й люди будуватимуть більше таких станцій, відмовляючись від газу, вугілля, використовуватимуть сонячну та вітрову енергетику.
На рівні ферми це буде доцільним тоді, коли немає мережі (ферма стоїть десь у полі), а світло потрібне. Що стосується окупності, то все залежить від витрат на обслуговування. Раніше станція окуповувалась десь за 6 років, хоча зараз це, можливо, і швидше через різке зростання ціни на енергоносії.
Попри поширені переконання, що сонячні електростанції — тільки для півдня України, на думку фахівців, на півночі вони зможуть працювати не гірше. Тож є надія, що все більше українських фермерів долучаться до агровольтаїки.
Це люди, які не шукають роботу з різних причин. >>
Наглядова рада Приватбанку оголосила про обрання Мікаеля Бьоркнерта на посаду голови правління банку. >>
Черкаські аграрії продовжують жнивувати і вже зібрали понад 2,3 млн тонн збіжжя. >>
Федеративна республіка Німеччина залучила 1 мільярд євро від країн-партнерів для допомоги Україні. >>
Президент України Володимир Зеленський підписав закон №11417 про збільшення бюджету цього року на 500 мільярдів гривень, які передбачені виключно на військові потреби. >>
Російські терористи завдали ракетного удару по цивільному судну в Чорному морі. >>