На 18-й місяць вже великої війни: чи не запізно Кабмін взявся інвестувати у виробницво дронів

Кабінет Міністрів України цьогоріч інвестує 40 млрд грн у виробництво дронів, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Але чи не запізно, зважаючи на 18-й місяць повномасштабної і загалом 10-й рік війни?

З жовтня 2021 року вся західна преса била в дзвони: «путін збирається напасти на Україну», проте, маючи запас часу орієнтовно п’ять місяців, наше МО законтрактувало буквально кілька десятків комплексів. Навіть не сотень.

За цей час можна було зібрати виробничі бізнеси, інженерів, військових, озвучити чіткі потреби, почути, що потрібно, щоб запустити масштабні виробничі процеси. Бездіяльність коштувала нам дуже дорого.

Ще в лютому 2023 року українські виробники безпілотних технологій не закривали і 10% від потреби фронту. Представник благодійного фонду «За свободу України» Максим Клименко розповів: «Ми кількісно програємо. На жаль, у цій сфері москалі швидші. Тому що в них діє ця командна система: вони приходять на підприємство, яке, умовно кажучи, виробляло мікрохвильові пічки, і говорять, що завтра починаєш виробляти дрони. Йде фінансування, і вони їх штампують».

Клименко пояснив, що саме обмеження в фінансуванні є причиною того, що в Україні виробляється значно менше дронів, ніж потрібно армії. Стартапери не встригають випускати безпілотники, бо військові стають у чергу за ними.

Ба, більше, всі безпілотники, що нині випускають, потрібні були ЗСУ ще «на вчора». Із закупівлями дронів було не легше. Волонтери і військові били на сполох із самого початку війни, вказуючи на неповороткість Міністерства оборони, і, як розповідає співзасновник Warbirds Дмитро Ковальчук, саме Мінцифри допомогло прискорити строки закупівель дронів МОУ з 12 місяців до 2.

За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, зросла також кількість компаній-виробників — із 9 до 40, але цікаво, скільки серед них вітчизняних? Рік тому через платформу United24 було зібрано понад 4 млрд грн, протягом року збори на безпілотники для України підтримували донори зі 100 країн, але вітчизняні виробники мали тисячі перепон для масового виробництва БПЛА.

Дрони стали ключовим елементом поля бою: якщо їх немає — арта «сліпа». І хоч скільки б було снарядів, гаубиць, танків, пального, засобів зв’язку – саме безпілотники визначають динаміку війни. Дрони — це можливість розвідувати, коригувати, вражати на випередження.

Знайшов командний пункт, склад з боєкомплектом та скорегував вогонь по техніці — і можна ефективно та безболісно зупиняти противника ще на підступах, за десятки кілометрів до наших позицій і не допускати вогняний вал окупантів до наших людей.

І от нарешті тільки наприкінці травня 2023 року Верховна Рада прийняла два законопроєкти, які істотно полегшать роботу для виробників безпілотників. Ці закони звільняють виробників на час воєнного стану від сплати НДС і мита при ввезенні складових (матеріали, вузли, агрегати обладнання) БПЛА. Це стосується як виробництва, так і ремонту дронів.

Але компанія, яка ввезла такі складові, повинна буде відзвітувати про їх використання. В разі нецільового використання товарів, що були ввезені, потрібно буде сплатити мито, від якого вони були звільнені згідно із законом, а також пеню.

«Це не заважатиме українським виробникам, головне зараз — наситити ЗСУ всіма необхідними безпілотниками, а їх зараз сім видів», — додає Шмигаль.

Уряд додав проєктування та обслуговування безпілотників до переліку кваліфікованих видів діяльності Дія.Сity, що дозволить їм користуватись найкращими податковими умовами. Також Кабмін прийняв рішення підняти частку прибутку виробників БПЛА до 25%. Планується, що до кінця року Армія дронів виросте до десятків тисяч безпілотників.

Але на війні дрони — це витратний матеріал. На практиці це означає, що там, де немає дронів, витратним матеріалом стають люди. Марія Берлінська, керівник Центру підтримки аеророзвідки, розповідає: «За день на фронті може бути втрачено добру сотню розвідувальних дронів. І навіть більше. Будь-яких — від «Мавіків» до «Байрактарів». Тому що така інтенсивність війни. Отже, увімкнувши просту арифметику, бачимо, що тисячі — це те, що втрачається за місяць. І це лише розвідувальних апаратів. Якщо ми говоримо про ударні — їх потрібні сотні тисяч. Адже фактично це високоточні снаряди, які дають ефект, коли немає снарядів артилерії. А ще краще, коли працюють одночасно».

Тож немає десятків тисяч дронів — значить, тисячі людей втрачають життя і здоров’я.

Частково втішає те, що українці «беруть» новими технологіями та якістю БПЛА. Нещодавно у Washington Post вийшла стаття, де зазначалось: Україна перетворилася на суперлабораторію винаходів, понад 200 українських компаній співпрацюють з військовими для вдосконалення продуктів і залучають інвестиції від відомих західних підприємців. Так, Ерік Шмідт, колишній CEO Google, вклав 10 млн доларів у D3, український стартап-акселератор оборонних технологій.

Ерік Шмідт був радником Пентагону з питань технологій ШІ, вірить, що за дронами на основі ШІ — майбутнє, декілька разів приїздив в Україну та зустрічався з Резніковим і, кажуть, зацікавлений вкладати ще мільйони доларів у масштабування українських виробників.

Українці успішно випробували технологію, яка за допомогою ШІ-алгоритмів доводить ударні дрони навіть до рухомої цілі, якщо управління переривається РЕБом. Така технологія розробляється зростаючою кількістю українських компаній і є одним із декількох проривів у цій галузі.

У Києві 26 липня на форумі, присвяченому річниці роботи проєкту «Армія дронів», були представлені безпілотники, серед яких і побудований за аеродинамічною системою «качка».

Дані про нього не розголошуюються, однак відомо, що дальність його застосування може становити не менш як 600 кілометрів, припускається, що саме такі дрони здійснили останні атаки на Москву 24 і 30 липня і були скеровані на комплекс будівель МО та інших міністерств. Також нещодавно на міжнародній оборонній виставці у Стамбулі IDEF-2023 представили український надводний безпілотник нового покоління MAGURA V5.

Англійською — Maritime Autonomous Guard Unmanned Robotic Apparatus, V-типу — розроблений «СпецТехноЕкспортом» багатоцільовий безпілотний надводний корабель, має корисне навантаження 320 кг. Українські виробники дронів мають можливість випробовувати дрони на полігонах проти російського РЕБу, що дає їм велику перевагу над західними виробниками.

Проєкт «Армія дронів» існує вже рік, і, крім виробництва, в його рамках налагоджено навчання операторів дронів. У липні запущено новий етап навчання, в якому візьмуть участь 10 тисяч військових.

Раніше вчили в основному керувати коптерами-розвідниками, а тепер додано ще дві категорії: FPV-дрони і літаки-бомбери. Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров: 7,6 тисячі операторів навчать керувати звичними коптерами-розвідниками (це Mavic, Matrice і Autel), інші 2 тисячі операторів опанують FPV-дрони, а ще 400 — літаки-бомбери.

Сфера застосування безпілотників невпинно розширюється: так, приміром, у Бучанській громаді БПЛА доставлятимуть ліки, гуманітарні вантажі та компоненти крові до медичних закладів. Зараз такі польоти координують військові регіону.