Нинішню російсько-українську війну важко уявити без багатьох складових, зокрема комунікації бійців невеликих підрозділів під час штурмових чи оборонних дій.
«Радейки», як кажуть бійці, наразі не менш важливі за «калаша» чи «малюка» в руках воїна під час бою.
Прекрасно розуміють це і наші вороги, тож не дивно, що держава-агресорка щорічно вкачувала мільярдні суми в розроблення й упровадження у своїх військах засобів радіоелектронної боротьби та розвідки: у цьому сегменті ОВТ армія рф досі сильна.
Досвід боїв з окупантами свідчить, що вони здатні «класти» зв’язок наших підрозділів і значно ускладнювати цим роботу наших сил оборони.
Проте українські науковці-розробники не пасуть задніх і здатні звести на пси потуги ворожого ВПК: розробили та налагодили дрібносерійне виробництво радіокомунікаційних пристроїв HIMERA (портативних радіостанцій захищеного зв’язку рівня відділення-взвод).
Один із розробників проєкту розповів, що обсяг виробництва на цьому етапі — дрібносерійний. Утім інтенсивність випуску виробів можна швидко збільшити в рази, оскільки виробництво відразу планувалося під значні обсяги. Зараз у військах вже перебуває кілька сотень таких пристроїв, і перші відгуки воїнів щодо їх використання досить схвальні.
Проєкт армійських радіостанцій HIMERA починався задовго до широкомасштабного російського вторгнення як комерційний, сфокусований для виходу на зовнішній ринок та маспродакшн.
Група українських інженерів розробляла комунікатор, який міг би зацікавити паркових рейнджерів, представників екстрених служб, охоронних агенцій, поліцейських.
На жаль, опанувати іноземний ринок у наших розробників не вийшло. Але за деякий час після початку «великої війни» вони зібралися разом, щоб на базі наявних напрацювань створити дешеву, захищену, масову радіостанцію для використання у військах. Такий собі аналог NOKIA 1110, тільки для армійців.
«У перші найважчі місяці російського вторгнення я мав нагоду працювати в одній з волонтерських вишкільних груп, яка займалась, зокрема, і навчанням з використання засобів зв’язку. Цей досвід показав, що технологічно із засобами зв’язку, особливо в наймасовішому низовому сегменті, у нас далеко не райдужна ситуація. І це спонукало нас дістати з полиці наші проєктні напрацювання і почати діяти», — зазначив один із ключових розробників Олексій.
«Фішка» радіостанцій HIMERA в тому, що це насамперед використання алгоритму AES одразу «з коробки». AdvancedEncryption Standard — симетричний алгоритм блочного шифрування.
В HIMERA розмір криптографічного ключа становить 256 біт. Тож російські РЕРівці можуть розшифровувати сигнал аж поки рак свисне — у них мало що вийде. (Для порівняння, в інших «побутових» радіостанціях таке шифрування докуповується та встановлюється окремо).
Ще одна перевага радіостанції HIMERA — стрибки по частотах. Крім того, аби відстежити в ефірі пристрої проєкту HIMERA, ще потрібно знати пароль користувача, який було введено в них безпосередньо в підрозділі.
«Навіть ми, виробники, не можемо знайти ці радіостанції в ефірі. Кількість каналів, по яких вони «стрибають», — понад 65 тисяч!» — каже Олексій.
Крім цього, номінальна потужність радіостанцій HIMERA — невелика. В десятки разів менша за потужність звичайної рації. Засікти її засобами РЕР майже нереально. Хіба що стояти дуже близько до ворожої станції. Тримає заряд українська розробка близько трьох діб.
Заряджається через популярний нині роз’єм Тype C. Як гарнітуру можна використовувати звичайні навушники. Для військових гарнітур, які монтуються на шолом і мають кнопку PTT, потрібне незначне втручання в конструкцію.
Учасники проєкту HIMERA раді скооперуватися з іншими виробниками й розробниками електронної продукції. Зокрема, вони віддали частину монтажних робіт, щоб не відвертати увагу інженерного складу групи на звичайне паяння.
Цікава робота і з виробниками антен, бо вже думають про подальше вдосконалення своєї конструкції — радіостанцію HIMERA другого покоління, що стала б аналогом американського «Харріса», який перекриває потреби зв’язку ланки рота-батальйон.
Дослідники виявили 27 нових видів ссавців, риб, земноводних та метеликівУ джунглях Перу. Пошуки відбувалися у віддаленому густонаселеному регіоні, де науковці не очікували знайти значного біорізноманіття. >>
Під час бойових дій у Курській області загинув ще один грузинський боєць Бадрі Кварацхелія. >>
На відео, як російські солдати розстріляли пʼятьох українських полонених захисників, відреагував Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець. >>
У Наньчані, провінція Цзянсі, китайські археологи виявили лускаті обладунки в могилі Лю Хе, правителя Хайхуна, з династії Західна Хань (206 р. до н. е. — 25 р. н. е.). >>
Наземну атаку виключно з використанням безпілотних наземних транспортних засобів та дронів FPV вперше провели українські війська. >>
Книгу «Моя війна» — першу в трилогії опублікував колишній головнокомандувач Збройних сил України, а нині посол у Великій Британії Валерій Залужний. >>
