Зерновий «коридор затемнень»: чи зможе Україна експортувати збіжжя після виходу росії з угоди

Термін дії угоди про «зерновий коридор» сплив 17 липня, але ще раніше в мзс рф заявили, що не мають наміру її продовжувати.

13 липня неабияк «вчасно» Генеральний секретар ООН Гутерреш надіслав Путіну листа, пропонуючи продовжити зернову угоду в обмін на підключення компанії російського сільськогосподарського банку до міжнародної платіжної системи SWIFT.

Цікаво, а хто давав пану Гуттерешу мандат на скасування санкцій стосовно рф? Утім, байдуже. Раша і раніше висувала додаткові зустрічні умови — відновлення аміакопроводу Тольятті—Одеса, що, зважаючи на технічний стан аміакопроводу, практично неможливо.

Зернова угода фактично працювала ефективно перші три місяці, з серпня по жовтень 2022 року нею скористалось 421 судно. Після цього почався російський цирк.

Росіяни під сміхо­творними причинами зривали вихід суден у море — то інспектор захворів, то обідня перерва, то могли ганяти капітана судна за нетиповими документами, що займало ще одну-дві доби, то вибирали з черги новоприбуле судно, ігноруючи ті, що стояли місяць.

Якщо на початку пускали 6-7 суден на добу, то з травня 2023 року російські інспектори реєстрували, в середньому, два судна за три доби. Порти «Великої Одеси» практично завмерли ще з позаминулого місяця, нові контракти на експорт зерна через Одесу вже не укладалися, трейдери навіть не виставляли ціни.

Крихкі сподівання на відновлення коридору щезли в червні 2023-го, коли в територіальних водах Туреччини було заблоковано 29 суден, які могли б вивезти з України понад 1,4 млн тонн аграрної продукції. Скільки це коштує?

Судно із 64 тисячами тонн зерна на борту засновника агрокомпанії «Прометей» Рафаеля Горояна стоїть у протоці Босфор вже понад 120 днів. За кожен день простою власник сплачує $20 тисяч.

«Те, що ми заробили на зерновому коридорі, ми втратили за місяць», — каже пан Гороян.

«Аграрії заплатили понад $1 млрд демереджу (штрафу, що сплачується судновласнику за простій судна в портах понад нормативно встановлений угодою час. — Ред.) в очікуванні дозволів від російських інспекторів», — заявив президент Української зернової асоціації Микола Горбачов.

«І хоч «коридор» виглядав занадто дорогим у користуванні, торік він забезпечив 2/3 приросту золотовалютних резервів та зберіг бажання аграріїв сіяти», — зауважує керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.

«Імовірно, без перспектив функціонування зернового коридору посівні площі цього року були б нижчі на 25—30 відсотків», — додає він.

Альтернативна логістика агропродукції наземним способом зависока, що за поточних низьких цін не дозволяє заробляти ні окремим фермерам, ні корпораціям.

Пам’ятаємо, що значна частина минулорічного врожаю, особливо це стосується кукурудзи, залишилася на полях узимку, і не тільки на територях, де ведуться бойові дії. Тож який сенс збирати врожай, якщо його потім не вивезти і не продати?

Судна з зерном, простоюючи в портах несуть великі збитки.
Фото з сайту ukrinform.com.

Діяльність українських агрокомпаній в умовах воєнного часу — це випробування на гнучкість і готовність йти на ризик. І виграють ті, хто зробив ставку на диверсифікацію ризиків та інвестиційні бліц-проєкти.

Завдяки цьому невеликі дунайські порти, які мають беззаперечну перевагу, адже їх не може заблокувати рф, тепер щомісяця оновлюють рекорди. Експорт-імпорт через річкові порти зріс у 2022 році майже вп’ятеро, порівняно з 2021 роком  

«Сьогодні порти Дунаю — це 20% нашої економіки (експорту)», — констатує заступник міністра інфраструктури Юрій Васьков.

Ціни на землю поблизу Дунаю, на нерухомість та оренду житла в Ізмаїлі та Рені зростають у геометричній прогресії. Але і тарифи на доставку зерна з Ізмаїлу до Констанци подвоїлись: з 12-15 євро за тонну, до 20-25 євро за тонну. Очікується, що під новий урожай ставки зростуть до 30 євро.

Дива трапляються. Просто в Україні їх доводиться організовувати самостійно. Компанія «Нібулон» побудувала в Ізмаїлі, на місці, де нещодавно був тільки очерет,  зерновий термінал за 18,5 млн доларів. Почали зводити його в травні 2022 року, а вже у жовтні того ж року було відправлено перше судно.

До речі, ажіотажний попит у Європі з боку українців на уживані річкові судна призвів до подвоєння цін на них. Компанія Kernel, яка практично відмовилася від наземної логістики, теж планує інвестувати 15 млн доларів у новий термінал у Рені. Уздовж Дунаю різні компанії будують 12 терміналів. Але цього замало.

Щоб збільшити пропускну здатність, треба домовлятися з румунами про днопоглиблювальні роботи, адже перевалка з невеликих річкових суден на морські робить логістику дорожчою, а одне морське судно за вантажопідйомністю дорівнює десятьом річковим. Крім того, слід узгодити питання про цілодобовий прохід суден Сулинським гирлом у дельті Дунаю в Румунії.

Тарифи та обсяги теж потребують уваги, бо є питанням не стільки економічним, як політичним і делікатним: пам’ятаємо, який лемент здійняли польські фермери, коли українська агропродукція хлинула на європейські ринки, та ще й переколотили колег із трьох країн? Дай боже, щоб у вересні, коли спливає термін заборони на деяку українську агропродукцію, поляки оговтались.

Комплекс заходів дозволить українським дунайським портам удвічі збільшити обсяги перевалки українського зерна на експорт. А якщо буде проведено роботи із заглибення українського гирла Бистре — це дасть змогу гарантовано експортувати через Дунайський шлях 30-35 млн тонн зерна щорічно.

Притому, що експорт з України у новому сезоні 2023-24 рр може становити 44,8 млн тонн (минулого сезону, який закінчився 30 червня 2023 року, експорт становив 58 млн тонн, виручка — близько $20 млрд).

Є ще перехідні залишки, які на початку нового сезону склали майже 10 млн тонн зернових та олійних, що у 2,5 раза більше, ніж у попередні сезони.

Звісно, румуни, чий флот на майже 90% покриває перевезення зерна, мають неабиякий зиск із нових можливостей. Згідно з дослідженням журналістки Ганни Ковальчук, Румунія за минулий маркетинговий рік збільшила питому вагу в українському пшеничному експорті з 0,5% до 15,8%, а еквівалент експорту за рік зріс із 26 млн доларів до півмільярда доларів.

Де ви ще бачили, щоб в офіційній статистиці фінансовий еквівалент експорту мав приріст у 2109%? «Збирають вершки» не тільки румуни.

В липні 2023 року стало відомо, що більшість зерна, що пройшло через прикордонний пункт Халмеу та інші пункти в Румунії, експортували сумнівні українські компанії, які звинувачуються в несплаті податків та інших злочинах.

«Вони серед понад трьохсот фірм, які з минулого вересня перебувають під слідством в Україні. За даними прокуратури, лише за минулий рік ці ділки позбавили державу щонайменше 140 мільйонів доларів», — про це йдеться в розслідуванні авторитетної Organised Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP, Центр дослідження корупції та організованої злочинності).

Нині Україна перевіряє сотні компаній — українських та зарубіжних, які продавали українське «чорне» зерно без належного оформлення чи сплати податків. До речі, напрямок торгівлі пшеницею до Іспанії зріс з 0,8% до 14%, до 2,5 млн тонн.

Туреччина збільшила частку в експорті пшениці з 10 до 20%, ячменю — з 19% до 23%, вівса — з 0 до 4%, олії — з 3,5% до 19%. Польща, до речі, в рейтингу покупців нашого збіжжя лише п’ята, по ячменю — восьма, по кукурудзі — сьома. І чого було кричати?

Чи потрібно вкладатися в інфраструктуру дунайських портів, адже, якщо будуть розблоковані великі порти — судна повернуться туди? Це питання, на яке у фахівців немає однозначної відповіді.

Найбільш спритні агропромислові компанії (Kernel, Нібулон) все ж вкладають інвестиції в дунайський регіон, за класикою — проводять диверсифікацію ризиків.

Не виключено, що зерновий коридор продовжуватиме роботу, але вже без участі країни-агресора. Надії, що пан Ердоган на запланованій зустрічі в серпні вмовить путіна на щось путнє — і Макрон, і Шольц пробували, знаємо результати — немає.

Україна вже виділила 20 млрд грн для гарантії фінансової безпеки суден, які готові перевозити українську агропродукцію поза межами зернової угоди. Цей захід потрібний, щоб замінити страхові компанії — жодна з них не застрахує судно з таким маршрутом.

Адже підрив Каховської ГЕС та мінування ЗАЕС залишає мало надій на тверезий глузд агресора. Наразі офіційно всі зацікавлені сторони нічого конкретного не говорять, окрім багаторазово озвученої тези, що експорт українського зерна є критично важливий для світової продовольчої безпеки.

Так, через саботування «зернової ініціативи» світ недоотримав близько 20 млн тонн продовольства. І йдеться про інтереси не лише українського бізнесу, а й половини світу, де просто не вистачає продовольства.