Держстат заявив про сповільнення росту цін: далі буде?

Ми якось швидко забули про крашанки за 80 гривень, купуючи їх у червні в середньому по 40 (і навіть в окремих випадках — по 27 грн), хоч узагалі у місячному вимірі ціни в країні зросли на 0,5%.

Дивна річ: чому вартість деяких товарів знижується попри те, що ми зараз перебуваємо у гарячій фазі війни та переживаємо такі події, як трагедію на Каховській гідроелектростанції.

Хоч як це дивно, але воєнні дії та катаклізми мало впливають на економіку.

«Основними драйверами зростання цін минулого року були зовнішня висока інфляція, девальвація гривні й початок війни, яка зруйнувала логістику. Всі ці фактори вичерпали себе», — вважає експерт Сергій Фурса.

Маємо на сьогодні значно меншу інфляцію, ніж очікували, а на кінець року, за прогнозами інвестиційної компанії Dragon Capital, вона буде ще нижчою — 12%, хоч Нацбанк і не очікував, що економіка так швидко відновиться, та прогнозував на цей рік 20% інфляції, а урядовий прогноз був ще гіршим.

Уже кілька місяців триває зміцнення національної валюти, яке приводить до зниження вартості імпортних товарів, також ціни більшості категорій продукції на світових ринках, за окремими винятками, зараз набагато знизилися, зокрема на нафту й пальне.

За попередніми оцінками Мінекономіки, ВВП у першому кварталі міг скоротитися на понад 14%, але цей показник виявився меншим (звісно ж, 10,5% — також багато, втім тенденція все одно позитивна).

Вдалося диверсифікувати постачання палива автомобільними шляхами, економіка потроху призвичаїлася до роботи в умовах ракетних атак, а негативні наслідки обстрілів нашої енергосистеми значною мірою вдалося нівелювати. І навіть події на Каховській гідроелектростанції істотно на обсяги національного ВВП не вплинули.

«Так, це величезна трагедія для сотень тисяч людей, котрі там живуть, велика біда для екології, проте в масштабах національної економіки про суттєві зміни не йдеться. Це втрата порівняно невеликої частини врожаю. А ще значна частка територій, на які безпосередньо впливає цей російський теракт, поки що перебуває в окупації», — каже інвестбанкір Тарас Козак.

«Ми за будь-яких умов матимемо надлишок зернових та олійних культур для внутрішнього споживання. До того ж, залишається невизначеною подальша доля зернової угоди, тож різко наростити вивезення збіжжя на експорт наші аграрії і трейдери не зможуть. Відповідно, навіть якщо світові ціни на продовольство знову зростуть, як це прогнозують в ООН, його вартість усередині країни майже не зміниться», — додає економіст Ілля Несходовський.
Істотних цінових коливань, навіть попри втрату частини врожаю в південному регіоні, не буде, вважають економісти.

«Загалом під ризиком, за нашими оцінками, близько 10-14% загального врожаю овочів через затоплення й осушення ґрунтів у Херсонський, Запорізькій та Дніпропетровській областях», — заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.

Минулого року в Україні переважала інфляція постачання, але зараз багато бізнесів, попри все, працюють, відбувається постійне насичення товарами внутрішнього ринку, до нас завозять достатньо продукції за відносно невисокими цінами.

Ціни ростуть, але значно повільнішими темпами, і цей рух різновекторний. Мораторій на підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги для населення стримував адміністративну інфляцію.

Тривало зменшення цін на крупи та борошно через низькі експортні ціни та достатні для забезпечення внутрішніх потреб запаси зернових, повільніше зростала вартість товарів особистого догляду, одягу і взуття, електроніки, іграшок, меблів, побутової техніки, товарів для дому, автомобілів.

Здешевлення пального (ціни на нього знизилися — на 1,4% порівняно зі зростанням у квітні) стримувало зростання вартості послуг таксі, натомість швидше дорожчали послуги салонів краси та готелів.

«Що буде далі? Основна невизначеність — щодо бойових дій. Наскільки успішним буде цей контрнаступ, як швидко ми зможемо взагалі вигнати ворога, перемогти. Адже велика кількість ланцюжків постачання все ще неефективні (й, об’єктивно, в умовах воєнного стану не можуть стати ефективнішими). І я очікую, що той рівень інфляції, який маємо зараз, — 15% нинішнього року та менше 10% наступного, збережеться», — узагальнює ситуацію економіст Тарас Козак.