300 «спартанців»: у Польщі українці вступають до «Українського легіону» - Косіняк-Камиш
До Українського легіону в Польщі хочуть вступити три сотні осіб. >>
Новий стиль урбанізму — колії варшавських трамваїв. (Фото з сайту whitemad.pl.)
Активний індустріальний розвиток міських агломерацій упродовж останніх десятиліть не тільки спричинив відчутний дисбаланс в архітектурному візерункові та екосистемі населених пунктів.
Некероване нагромадження промислових об’єктів і так званих житлових «спальних районів» невпинно перетворювало більші й малі міські поселення на схематичний неживий простір, де людина ніколи до кінця не почувалася собою.
Як противага цій нездоровій «традиції» виник рух реновації — своєрідна «протиотрута» від помилок надмірного орієнтування на промисловість. І — противага бездумному захопленню модернізмом в архітектурі.
Новітнє розуміння урбанізму повертає містам людське обличчя. І ця тенденція яскраво підтверджує свою життєвість та ефективність у містах сусідньої Польщі.
Гдиня — знане польське місто на березі Балтійського моря. Одне зі знаменитого Триміста (Гданськ, Сопот, Гдиня), місто популярне серед туристів, активно розвивається і сміливо впроваджує нові задуми.
Одна з найяскравіших ідей: на місці колишньої автостоянки перед міською ратушою розбудовувати Центральний парк. Уже посадили нові дерева — поруч зі старішими, які ростуть тут кілька років.
Автостоянка перед ратушою існувала досить довгий час, її доцільність майже не викликала сумнівів. Адже місце — центральне, зручне, мешканці міста звикли залишати тут свої автомобілі, йдучи в офіс, на закупи чи ділову зустріч.
Ні, автостоянка не зникне: її перенесуть під землю, тож залишити авто в зручному місці жителі Гдині й надалі матимуть можливість. Натомість «на поверхні» отримають фантастичне місце для відпочинку й дозвілля: сучасний багатофункціональний парк!
Центральний парк у Гдині постав на місці колишньої автостоянки.
Фото з сайту gdynia.pl.
На території майбутнього парку облаштовують бігові доріжки, розширюють зони для велосипедних стежок, встановлюють нове освітлення, прокладають бруківку з екологічних матеріалів.
Окрасою парку стануть два штучні ставки, які влітку даруватимуть сподівану прохолоду (купатися — дозволено!), а взимку водойми перетворюватимуться на міські ковзанки.
Очікується, що для жителів парк відкриється в серпні цього року, а остаточні роботи завершать до кінця 2023-го. Вже висадили 156 різних порід дерев, тисячі кущів і багаторічних рослин, декоративні трави. А посаджені трохи раніше фруктові дерева вже цієї осені обіцяють перший урожай.
Підвищити якість життя в місті не так легко, каже віцепрезидент Гдині з економічних питань Катажина Грушецька-Спихала. Важко вигадати щось нове, оригінальне. Однак Центральний парк зможе надати особливих кольорів до життєвої палітри Гдині, переконана вона.
Пані Катажина вже рахує дні до відкриття парку і впевнена, що місцеві мешканці так само з нетерпінням очікують на цю подію. Те, що відкриття парку відбудеться якраз напередодні нового навчального року, — дуже доречний подарунок для міста. Пані віце-президент сподівається, що Центральний парк стане улюбленим місцем родинного дозвілля для жителів Гдині.
Уявити сьогодення без транспорту — неможливо, але як зробити, аби автомобільні артерії не ускладнювали людям життя? У Польщі дедалі більшої популярності набувають так звані зони «заспокоєння дорожнього руху» — обмеження швидкості до 30 км/год.
У Катовіце активно облаштовують наземні пішохідні переходи та відбійники для автомобілів, що змушує до більш обережного водіння. У Лодзі будують «віденські зупинки», які полегшують пасажирам вхід у трамвай; у Гданську, Познані та Кракові з’являються спільні автобусні і трамвайні зупинки.
Дедалі популярнішим транспортом у польських містах стає велосипед — як екологічна альтернатива авто. І сприяє цьому також зважений підхід до розвитку велосипедної інфраструктури. У великих містах і малих містечках активно розбудовують велосипедні доріжки, поліпшують якість покриття, стоянок для двоколісного транспорту і зон відпочинку для роверистів. Актуальний принцип нового урбанізму: «міста для людей, а не для машин».
У Польщі всіляко підтримують можливість скерувати транзитний транспорт за межі міста і створити такі умови для інших видів пересування, коли використання автомобіля стає менш потрібним. У результаті виграє довкілля, а безпека пішоходів зростає.
Переважна більшість польських міст діє саме в такому руслі. І навіть міську комунікацію поляки всіляко намагаються облагородити естетично. Скажімо, у Варшаві відразу на чотирьох ділянках трамвайних маршрутів заповзялися обладнати «зелені траси». Такі зміни можна зауважити, зокрема, на проспекті Павла Івана ІІ, біля Грюндвальської площі або на ронді Радослава.
На практиці це відбувається так. Трамвайні колії спершу засипають баластом. Коли камінь зникає, на його місці з’являється седум: рослина, яку дедалі частіше можна зауважити на варшавських трамвайних коліях.
Працівники трамвайного депо планують засадити седумом ділянки загальною довжиною три кілометри. Крім того, зелені смуги — з квітами і травами — простягатимуться вздовж колій. Уявіть, що їдете трамваєм, а поруч — квітучі луки.
Міська влада Варшави запевняє: зміни торкнуться також автобусних зупинок — їх розширять. І це покращить користування громадським транспортом для людей з інвалідністю, людей похилого віку та пасажирів із дітьми. Зупинки будуть достатньо широкими, аби на них можна було встановити навіси, які захищатимуть у спекотну чи дощову погоду.
Новий урбанізм не лише впливає на вигляд міст. Він допомагає їхнім мешканцям жити щасливішим життям. Ідея «компактного міста» поєднує в один простір житлові, сервісні, офісні та розважальні об’єкти.
Відтак людина має можливість навчатися, працювати, робити покупки, організовувати дозвілля, звертатися по медичну допомогу безпосередньо біля місця свого проживання. Але водночас «компактне місто» — це естетично привабливий, дружній і безпечний простір. І те, що сама громада безпосередньо долучається до його облаштування, змиває «грані відчуження» між будівлями і людиною.
«Молоде місто» в Гданську — нова оаза для щасливого життя.
Фото з сайту europaproperty.com.
Добрим прикладом є мікрорайон «Молоде місто» у Гданську. Його задум виник давно, нині містяни активно втілюють ідею на місці пустиря Гданської корабельні.
Деякі заклади цього знаного підприємства ще досі працюють, і доволі успішно, якісь — давно закриті. Тож на місці, яке ще донедавна відлякувало перехожих пусткою, виростає місто, затишне ддя життя.
Тут будуть не лише комерційні і сервісні центри, житлові будівлі, готелі та хостели, кінотеатри, кафе і ресторани. Але також — освітні центри, місця для організації і проведення семінарів, різного штибу конференцій.
Головний архітектурний лейтмотив «Молодого міста» — сучасність і комфорт, тож будівлі нового мікрорайону — функціональні, зручні і стильні. Головною артерією і центральним елементом буде вулиця Нова Валова.
Цікаво, що сама назва «Молоде місто» — давня, має свою історію. Походить із часів, коли на території нинішнього Гданська жили тевтонські лицарі. Саме вони заснували місто, бажаючи створити комерційну конкуренцію головному, Новому місту.
Їм це не вдалося, тому з часом змушені були піти. У ХІХ столітті на цьому самому місці була побудована корабельня, а сьогодні — в результаті скорочення виробництва і самої компанії — в Молоде місто вирішили вдихнути нове життя.
Мінеральні доріжки, розкішна дика рослинність, ліхтарі на сонячних батареях, басейни з дощовою водою для поливання рослин, дитячий ігровий майданчик із природних матеріалів... Це — лише деякі з елементів нового Екологічного парку у Варшаві.
Цікавий факт: Екопарк у столичному районі Урсус створили на місці колишнього тракторного заводу. Ще донедавна надмірно урбанізована промислова площа перетворилася на територію, де «володарюють» рослини. Проєкт — коштовний: 5,65 млн злотих (понад 45 млн грн) вартував лише перший етап перебудови місцевості. Однак польська столиця сміливо інвестує в такі зміни, бо за ними — майбутнє.
Перед початком робіт жителі Урсуса мали змогу поділитися своїми ідеями щодо проєкту. Таким чином у парку облаштували тренажерний майданчик просто неба, зону для активних силових тренувань, дерев’яний ігровий майданчик для дітей, навчальну доріжку з екоцікавинками, спорудили навіси з дерев, що забезпечують тінь.
Поверхня бігових доріжок у парку зроблена з проникного мінерального матеріалу, а для підструктури пішохідних хідників використали перероблені матеріали. Екологічно — і ощадливо.
Парк задумано таким чином, аби він зберігав свій природний характер цілий рік. Майже 980 квадратних метрів займають квіткові галявини, причому їх коситимуть лише раз на рік. Збережуть свою природність і газони: траву садівники скошуватимуть не більше п’яти разів на рік.
Близько 70 відсотків парку — це зелені насадження, де можуть «вільно» жити комахи та дрібні тварини. Уявіть, що тут є гніздівлі для птахів та захисні будиночки для сонечок, метеликів та інших комах.
Дощову воду в Екопарку збирають в окремі резервуари — для поливу квітів і трави. Наймолодші мешканці мають достатньо місця для ігор, а також можливість пізнавати світ природи — на відстані руки.
Жителі Варшави переконані: місто потребує більше простору для відпочинку та спілкування з природою. Проєкт Екопарк якраз є відповіддю на ці потреби і також задає нові тенденції в дизайні міських зелених зон.
Більше інформації про нові тенденції в розвитку польських міст а також туристичні атракції Польщі можна почерпнути на сторінці www.polscha.travel.
До Українського легіону в Польщі хочуть вступити три сотні осіб. >>
В Умані посилять патрулі поліції, ДСНС, роботу камер відеоспостереження. До місця паломництва заборонили проносити та продавати алкогольні напої, піротехнічні засоби, вибухові речовини. >>
У вересні відбудеться найбільша культурна подія у Польщі, яка представляє українську класичну музику, — «Дні української музики у Варшаві». >>
Громадянин Польщі Пшемислав Расевич-Кучинський «Кордіян» поліг у бою за Україну. Воїна-добровольця поховано на Марсовому полі у Львові - саме такою була його остання воля. >>
Коли ми приїхали до відпочинкового комплексу, що в передмісті Іршави на Закарпатті, там панувало піднесення. >>
Посол Польщі в Україні Ярослав Гузи вважає, що його держава не буде силоміць висилати військовозобов’язаних українців. >>