Праценевлаштованість: чому українські роботодавці уникають брати на роботу осіб з інвалідністю

30 травня ВРУ ухвалила в першому читанні законопроєкт №5344-д про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю.

Цей законопроєкт стане черговим кроком у процесі євроінтеграції України, адже, ратифікувавши Конвенцію ООН «Про права осіб з інвалідністю» та Конвенцію МОП №142 «Про професійну орієнтацію та професійну підготовку в галузі розвитку людських ресурсів», Україна зобов’язалася забезпечувати право осіб з інвалідністю на самостійність та повну участь у житті суспільств.

У створенні робочих місць ми — на задвірках Європи

Наразі осіб з інвалідністю в Україні налічується майже 2,7 мільйона, і щодня через війну значна кількість ветеранів з інвалідністю поповнюють ринок праці.

Чисельність уразливих груп ринку праці зростатиме, як і скорочення числа праце­здатних, але більшість роботодавців не сприймають масштабів проблеми.

За даними дослідження «Ринок праці в Україні 2022-2023: стан, тенденції та перспективи», частка у структурі зайнятості осіб з інвалідністю в Україні становить 6%, а ветеранів — 2%.

Рівень працевлаштування осіб з інвалідністю вкрай низький. Так, протягом 2022 року за сприяння Державної служби зайнятості було працевлаштовано 8,9 тисячі осіб з інвалідністю (у 2021 році — 14 тисяч осіб).

Створення нових робочих місць із компенсацією ЄСВ роботодавцю взагалі майже не працює: 2022 року на нові робочі місця було працевлаштовано за направленням служби зайнятості 104 безробітних з інвалідністю (2021 року — 180 осіб). Водночас у країнах ЄС працевлаштовано 55% осіб з інвалідністю. Чому ж так?

Річ у тім, що в нашому законодавстві немає стимулів для працедавця працевлаштовувати таких громадян. А існуюча нині система штрафів за невиконання квоти цієї категорії працівників є вкрай неефективною. Іншими словами, бізнес часто вибирає заплатити штраф, а не найняти людину з інвалідністю.

Куди «прилаштувати» поранених військових, яким потрібно утримувати сім’ї?

Які зміни нас чекають у разі ухвалення законопроєкту №5344-д? У законопроєкті вводиться нове визначення поняття «особа з інвалідністю»: це особа зі стійкими фізичними, психічними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями, які можуть заважати її повній та ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими.

Жодних вказівок щодо того, що інвалідність має бути встановлена через поранення чи хворобу, які пов’язані з військовою службою, немає. Таким чином, зміни стосуватимуться всіх без винятку осіб з інвалідністю, а не лише військових, які брали участь у бойових діях.

Деталізовано перелік прав людей з інвалідністю у галузі працевлаштування, серед яких: «розумне» пристосування робочого місця, професійний розвиток, соціальні послуги відповідно до законодавства про зайнятість населення та соціальний захист на випадок безробіття, соціальні послуги персонального помічника, супроводу при працевлаштуванні та на робочому місці, соціально-трудової адаптації.

Як відомо, більшість роботодавців готові «підлаштовувати» працівника під умови, але не створювати умови для працівника.

Компенсації роботодавцям

Відтепер роботодавці можуть здійснювати заходи «розумного» пристосування за рахунок коштів державного цільового фонду соціального захисту людей з інвалідністю, звернувшись із приводу компенсації/дотації витрат на «розумне» пристосування до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

За словами заступника міністра економіки України Тетяни Бережної, є напрацьований порядок компенсації. Так, за облаштоване робоче місце для людей з інвалідністю першої групи пропонується повертати до 15 мінімальних заробітних плат, а це трохи більше 100 тис. грн, другої групи — компенсації у 10 мінімальних заробітних плат.

Запроваджено відповідальність роботодавця за нецільове використання коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю у подвійному розмірі, що має бути превенцією для такого нецільового використання.

Крім того, «виконанням нормативу робочих місць вважається працевлаштування не лише відповідної кількості людей з інвалідністю, а й оплата їхньої праці в розмірі не менше мінімальної зарплати, навіть якщо особа працевлаштована на неповний робочий день. Таким чином, працевлаштування осіб з інвалідністю на ставку, яка становить половину від мінімальної заробітної плати, не вважатиметься виконанням нормативу», — пише Максим Тютюнников, адвокат.

Альтернатива: бери або плати

Але найцікавіше: у роботодавця буде альтернатива. Або ж працевлаштувати людину з інвалідністю, або сплачувати спеціальний внесок. Запроваджується щомісячний внесок на підтримку працевлаштування людей з інвалідністю, і він дорівнюватиме 40% середньої місячної заробітної плати, яку отримують усі працівники платника внеску, та різниці між встановленим нормативом робочих місць для працевлаштування людей з інвалідністю та кількістю робочих місць, на яких фактично працевлаштовані люди з інвалідністю.

Цей внесок дещо схожий на той, які зараз раз на рік сплачують роботодавці в разі невиконання нормативу за кількістю найманих працівників, які є особами з інвалідністю.

Фото з сайту bip.net.ua.

Таким чином, якщо зараз роботодавці замість працевлаштування особи з інвалідністю часто обирають сплатити штраф як санкцію за невиконання нормативу, то після зміни вони просто зможуть сплатити спеціальний внесок та не наймати людину з інвалідністю.

Чи приведе запровадження таких внесків до збільшення кількості працевлаштованих осіб з інвалідністю — питання відкрите. Норми мають заохочувальний характер, проте остаточний вибір — укласти трудовий договір з людиною з інвалідністю або сплатити внесок — робить саме роботодавець.

Вакансії є, претендентів нема

До речі, найбільшою перешкодою до зайнятості вразливих груп, на думку роботодавців, є те, що вони не звертаються з приводу працевлаштування. І в цьому є частка правди. На кінець квітня 2023 року в розділі «Робота для людей з інвалідністю» сайту для пошуку роботи work.ua розміщено понад 5 тисяч вакансій.

Цікава тенденція, адже законопроєкт вводить можливість набуття роботодавцем статусу підприємства захищеного працевлаштування або статусу підприємства/підприємця трудової інтеграції осіб з інвалідністю. За певної кількості осіб з інвалідністю. Для таких підприємств передбачено право на пільги щодо сплати податків та зборів (обов’язкових платежів).

Чисельність уразливих груп ринку праці зростає через війну.
Фото з сайту work.ua.

Безперечно, ветерани війни з інвалідністю будуть у центрі уваги суспільства. Кожен воїн, який захищає нашу Батьківщину й отримав травму та інвалідність, задається питанням, як далі утримувати сім’ю.

На законодавчому рівні сьогодні ці питання тільки обговорюють. Можливо, треба закріпити норму, що зарплата людей з інвалідністю має бути як мінімум на 20-30% вищою за мінімальну, а для тих, хто отримав інвалідність унаслідок війни, — на 50%?

Плюси та мінуси законопроєкту

Ризики законопроєкту? Вони є, адже сьогодні жоден експерт не підтвердив його беззаперечну ефективність. По-перше, всупереч вимогам законодавства, до законопроєкту 5344-д не додано розрахунків і фінансово-економічних обґрунтувань, а також впроваджується низка норм, які не працюватимуть без внесення змін до Податкового та Бюджетного кодексів України.

По-друге, зазначений законопроєкт був ухвалений за основу, незважаючи на те, що Українське товариство сліпих, Національна асамблея людей з інвалідністю України та багато інших громадських організацій осіб з інвалідністю були категорично проти його ухвалення, адже роль громадських організацій щодо залученя до формування політики осіб з інвалідністю знижується.

Дійсно, відсутність посилання на необхідність врахувати думки громадських організацій може негативно позначитися на рівні соціальної захищеності людей з інвалідністю. Про це говорили представники двох фракцій у Верховній Раді України — політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» та політичної партії «Європейська Солідарність».

Державі необхідно створити можливості для повноцінного залучення до суспільного життя, і тут одним законом не обійтись. Життя порушить питання і щодо того, як громадські організації осіб з інвалідністю, отриманою в ході війни, контролюватимуть Кабмін при затверджені порядку проходження медико-експертного обстеження і як вони добиватимуться своєї справедливої квоти у дорадчих органах державної влади.