Вулики у смартфоні: в Україні відкрили першу у світі ІТ-пасіку

Бджільництво в Україні — одна з найрозвинутіших галузей сільського господарства, яка має довгу історію, що сягає доби Київської Русі.

Сьогодні наша країна посідає перше місце з виробництва меду серед країн Європи та третє — у світі (постачаємо цей продукт для американських та європейських споживачів).

Проте скуповують український мед для закордонних ринків як сировину — за заниженими цінами. Крім того, українське бджільництво страждає від недосконалого законодавства та відсутності контролю за якістю і безпечністю продуктів.

Подолати частину з цих проблем допоміг науково-технічний прогрес: так, у Васильківському районі Київської області відкрили експериментальну IT-пасіку. Наразі це 10 експериментальних вуликів з поліпропілену, оснащених сонячними панелями та сенсорами, якими бджоляр може керувати зі смарт­фона. Інформація з датчиків передається на сервер, а звідти — на телефон.

Через застосунок у смартфоні можна перевірити температуру у вулику, вологу, вагу в реальному часі, кількість назбираного меду; також у додатку є функція GPS-навігатора. Зазначається, що над створенням такого вулика працювала команда фахівців з України та Польщі. Патент на свій винахід оформили в Україні.

У травні 2023 року 10 вуликів заселили бджолиними родинами трьох порід: Українська степова, Карпатка, Карніка. Зараз на пасіці спостерігають за тим, як поводяться бджоли, в разі потреби можуть регулювати температуру, вологість у вулику, адже ці показники впливають на захворюваність бджіл, а отже, і результат їхньої роботи — кількість зібраного меду.

«Це цікава інноваційна ідея, яка дозволить у майбутньому розробити кілька курсів — для школярів, студентів закладів професійної та вищої освіти», — вважає старша менеджерка з розвитку трудового потенціалу Проєкту USAID «Економічна підтримка України» Сніжана Леу-Севериненко.

Українсько-польський стартап AmoHive знайшов рішення, як допомогти науковцям, що досліджують хвороби бджіл та наслідки їхнього невдалого зимування. Команда інженерів, бджо­лярів та IT-спеціалістів AmoHive знайшла розумний вихід. Вони обладнали вулики сенсорами, які передають інформацію про стан вулика як усередині, так і зовні.

Розробники AmoHive зауважують, що Україна є чи не найбільшою країною у світі щодо кількості бджолярів. Тож нашу країну часом називають батьківщиною бджільництва.

«Україна щороку збирає багато меду, бо має чудовий клімат для цього. Тисячі бджолярів залучені до цієї справи, але на пасіці все відбувається так, як було й у XIX столітті. Ми спробували модернізувати процес — поєднати ІТ та бджільництво, аби полегшити роботу бджоляреві, надати доступ до інформації про процеси, які відбуваються у самому вулику, аби вчасно реагувати на них», — каже спів­авторка проєкту AmoHive Олександра Курдіна.

Про готовність до співпраці вже заявили викладачі та аспіранти Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Кажуть, що готові долучитися до досліджень, запропонували ідеї, які ще показники можна додати до датчиків у вулику.

«Використовувати ­бджіл можна у різних сферах. Наприклад, на техногенному об’єкті, аби дізнатися, чи безпечно бути там людині. Такий розумний вулик можна поставити біля таких об’єктів, спостерігати за поведінкою ­бджіл, аби ухвалити рішення, безпечні для людини. До запропонованих датчиків можна додати інші, аби збирати більше інформації, яка важлива у певному місці. Ми зі студентами охоче долучилися б до таких досліджень», — вважає декан факультету Здоров’я людини, професор СНУ імені В. Даля Вадим Тарасов.

Додамо, що Проєкт USAID співпрацює з бізнесом, аби допомогти і молоді, і підприємцям: одним — знайти роботу, іншим — надати її, що забезпечить довготривалий результат цієї інноваційної роботи. Оскільки світ стрімко змінюється, треба вже зараз говорити про професії майбутнього, ІТ-бджільництво — одна з таких.