На знеструмленій Київщині працюють перші 7 «вагонів незламності», фото
Після ворожих атак на Київщині через масштабні знеструмлення запрацювали перші 7 "вагонів незламності". >>
Нагороди за рух.
Четвертий відкритий чемпіонат Клубу скандинавської ходьби «Економіст», що відбувся у столиці, зібрав понад сто учасників з Києва, Боярки, Умані, Ізмаїла, Маріуполя.
І якщо від часу заснування клубу в змаганнях брали участь переважно економісти за фахом (цікаво, чому б це? — Авт.), то нині долучилися люди різних професій.
Старт змаганням на стадіоні дав голова клубу скандинавської ходьби Микола Зарицький. Переможців визначали окремо серед чоловіків та жінок за віковими групами, від 20 до 70+.
Утім кожен учасник узяв на себе особисту відповідальність за свій фізичний стан і здатність дійти до фінішу.
Дистанцію, яка становила п’ять кілометрів, подолали всі, ба більше, історик Андрій Бламуза на фініші не зупинився, а вирішив таку ж відстань пройти ще, не зменшуючи швидкості.
«Нещодавно я пройшов тест, що визначає біологічний вік. Тож мені 27 років, хоча у паспорті — 44», — похвалився він.
В Україні скандинавська ходьба стала популярною з 2010 року, а останнім часом вона поширилася й серед молоді.

Жінки-переможниці віку не приховують.
«Ходьба з палицями зміцнює опорно-руховий та вестибулярний апарат, імунітет. А ще це чудовий засіб від неврозів та депресій, — упевнена голова комісії зі скандинавської ходьби Київської міської федерації спортивного туризму Тетяна Сироткіна.
— Головне — дотримуватися правильної техніки і не порушувати правил, за які знімають з дистанції. Зокрема, забороняється надягати навушники, переходити на біг і, звісно, сперечатися із суперниками».

7-річний Микита Сухопаров вирішив підтримати батьків і вийшов на дистанцію.
Фору молодим дали кілька учасників, яким виповнилось 70 років. Геодезист Борис Слюсар із Броварів багато любив кататися на гірському велосипеді. Десять років тому отримав важку травму.
«Відпочивай, старче, — сказав я собі, — згадує Борис Олександрович. — Знайомі порадили купити палиці для скандинавської ходьби. Тепер я сам — інструктор, долучаю всіх друзів».

Фото на згадку з головою комісії зі скандинавської ходьби Київської міської федерації
спортивного туризму Тетяною Сироткіною.
Фото автора.
Токар Олександр Коротич мав другу групу інвалідності, а нині вважає, що саме скандинавська ходьба зробила його життєлюбним та енергійним.
Найстарша учасниця, 72-річна Тетяна Сорокіна, спеціально попросила вказати свій вік. І додала, що виховала шістьох дітей.
Після ворожих атак на Київщині через масштабні знеструмлення запрацювали перші 7 "вагонів незламності". >>
У Києві в Національному музеї історії України у Другій світовій війні презентували виставковий проєкт «Крізь морок. Світло памʼяті», створений командою Skeiron. >>
Новий клас антитіл, які значно посилюють здатність імунної системи розпізнавати та знищувати пухлини, розробили вчені з Університету Саутгемптона. >>
Внаслідок російської атаки дронами та ракетами в ніч проти 9 січня у Києві пошкоджено 40 об’єктів, зокрема 20 житлових будинків. Відомо про чотирьох загиблих і 25 постраждалих. Госпіталізовані 16 постраждалих. >>
Костел Святого Миколая у Києві Міністерство культури передало у безоплатне користування римо-католицькій громаді на 50 років. >>
У Києві при монастирі УПЦ МП «Голосіївська пустинь» працює підпільна школа: там дітям викладають за радянськими підручниками, показують російські фільми та вчать російських пісень. >>