Прагнення України вступити до ЄС вимагає від нашої держави виконання певних умов і дотримання відповідних стандартів.
Не став винятком й освітній процес, тому запровадження 12-річного навчання в школах — це один з євроінтеграційних кроків, оскільки більшість європейських країн ЄС мають саме таку систему.
Тим паче що серед позитивних моментів цього кроку — те, що українські дипломи та атестати про середню освіту визнаватимуться в Європі.
Адже зараз нашим дітям необхідно довчитися один рік, аби мати право вступати до європейських університетів.
Наразі в Міносвіти, та й у суспільстві загалом, ламають списи щодо термінів запровадження новації.
«Дійсно, в законі було прописано, що профільна трирічна середня освіта починається з першого вересня 2027 року. Зараз ми проводимо специфічні дослідження, спілкуємося з експертним середовищем, науковцями, батьками, дітьми, щоб ухвалити виважене рішення, коли запровадити дванадцятирічну освіту», — заявив заступник міністра освіти та науки Андрій Вітренко.
У Міносвіти робили дослідження серед 38 країн Європи: там були не лише держави Євросоюзу, а й інші європейські країни.
Серед них: 19 країн мають 12-річну систему навчання, 17 країн — 13-річну, і навіть є країни з 14-річною та 15-річною повною загальною середньою освітою. А ось 11-річна система освіти залишилася лише в росії та білорусі.
У свою чергу новопризначений міністр освіти та науки Оксен Лісовий сказав, що ніхто не збирається вигадувати велосипед або ламати те, що вже добре працює: всі трансформації будуть спрямовані на те, щоб Україна, зрештою, мала освіту, яка допоможе громадянам ставати успішними в своїй країні.
«Перехід на 12-річну систему шкільної освіти запланований у законі на 2027 рік. Він має відбутися в межах реформи Нової української школи. По-перше, для такого переходу необхідно мати затверджений державний стандарт про профільну старшу школу. Зараз він лише розробляється. По-друге, перехід вимагатиме чималих коштів, які нині у бюджеті не передбачені. Тому такі зміни на 2024 рік зараз не планують. На мою думку, ми не можемо говорити про прискорення переходу на 12-річну школу як основного інструмента для подолання освітніх втрат. Для цього потрібні більш комплексні рішення, пошуком яких уже займаємося із командою», — додав міністр.
Наразі в Міносвіти ще доопрацьовують деталізовану стратегію і незабаром обіцяють обов’язково презентувати її публічно.
Також у міністерстві заспокоїли, що всі ключові предмети, як природничі, так і гуманітарні (історія України, українська мова, хімія, фізика, математика та біологія), будуть збережені в українській системі освіти, однак будуть більш концентровані.
«Ми говоримо про оптимізацію програми, про їх концентрацію корисними знаннями, про ті дисципліни, якими, можливо, можна пожертвувати. Але це питання експертного розгляду. Можна концентрованіше подати основи здоров’я, наприклад. Це питання експертизи, всі ключові дисципліни й природничі й гуманітарні повинні бути збережені», — зазначив Лісовий.
Однак він вважає, що навантаження та подача інформації мають бути розраховані таким чином, щоб врахувати можливості дитини. Окрім того, у МОН хочуть вивести максимум школярів в офлайн.